На його виготовлення отець Степан благословив 18 родин. Намистинки передавали майстриням в Італію та Іспанію
Цей неповторний храм — гордість села Тютькова Теребовлянського району, що на Тернопільщині. Унікальність церкви Положення ризи Пресвятої Богородиці в тому, що вона має вишитий бісером іконостас. У ньому сяють мільйони дрібненьких намистинок, вистелених на полотні вручну! У світі подібних реліквій не знайти.
Тютьків — село невеличке, має десь зі сто дворів. Та люди тут живуть дружні і з Богом у серці. Велику повагу в громади має настоятель храму отець Степан Суканець. Це була його ідея — створити іконостас, якого не доводилося бачити ніде у світі.
— Ми хотіли зробити щось ексклюзивне, але водночас дуже близьке кожному, — каже священник. Образи, як вони мають виглядати, він побачив уві сні. Та знайти майстра, який би розробив схеми, виявилося непросто. Адже намалювати ікони — це одне, а вишити, ще й бісером, — зовсім інше. Тим більше, що усі святі мали бути зображені в одному стилі, з дотриманням церковних канонів.
Погодився виконати оригінальне замовлення львівський художник Олег Стечкевич. Приїхав у Тютьків, аби на власні очі побачити, як саме має бути розміщений іконостас у храмі. Над схемами образів він працював разом із дружиною. На роботу отець Степан благословив 18 родин. Адже кожну ікону зголосилася вишивати інша сім’я. Навіть своїм родичкам, які перебували на заробітках за кордоном, передавали полотно з намистинками. У тому числі в Італію та Іспанію. Інші парафіяни допомагали грошима — жертвували на закупівлю бісеру.
Трудилися сільські майстрині над іконостасом майже два роки. І коли вишиті образи обрамили в ажурний різьблений липовий каркас роботи сільського умільця Олега Мамедова із сусідньої Заздрості, усі були неймовірно вражені красою. На цю роботу, підрахували, пішло 1 мільйон 436 тисяч 433 бісеринки! Вага яких сягнула майже 18 кілограмів. Але це, виявляється, був лише початок. Пізніше майстри розширили іконостас, а вишивальниці створили ще десять образів для нього. Вишили з намистин і Хресну дорогу.
Коли заходиш у цей храм, здається, що він сяє свіжістю, новизною. Намистинки грають у сяйві панікадила, підкреслюючи величність образів. Здається, хтось лише вчора поклав тут свіжі барви. До речі, ікони розміщені під спеціальним склом, яке «забирає» зайвий лиск і створює 3D-ефект.
— Кожен з наших парафіян, прийшовши до храму, бачить плоди своєї праці. І це разом з молитвою підносить його у дусі, — радіє священник.
До речі, його часто можна побачити біля церкви не у рясі, а з робочими інструментами в руках. Він трудиться біля святої обителі так само ревно, як і в храмі.
Поспішають до Тютькова й віруючі з різних куточків України. Милуються небаченою красою, просять у Бога для себе милості та натхнення.
Фото Наталія Кравчук, Тернопільська область