Головна Політакценти Як буде “агітувати” Гоч за Партію регіонів (документи)

Як буде “агітувати” Гоч за Партію регіонів (документи)

“Українська правда” продовжує описувати внутрішні документи Партії регіонів щодо підготовки до майбутніх парламентських виборів.
Як відомо, у п’ятницю 6 липня прес-служба партії офіційно визнала автентичність опублікованих редакцією файлів щодо агітаційної стратегії регіоналів протягом червня-листопада 2012 року.
Як вже повідомляла “Українська правда”, такий пакет документів був надісланий усім керівникам передвиборчих штабів партії, народним депутатам фракції Партії регіонів, а також провладним депутатам-мажоритарникам.
Серед файлів, які опинились в розпорядженні редакції, окрім планування ідеологічної роботи та пояснення юридичних питань виявились також інструкції щодо співпраці з телевізійними ЗМІ та поради спікерам партії під час публічних виступів.
Авторство обох документів є невідомим. Єдина вихідна інформація вказує, що посібники готувались у центральному штабі Партії регіонів, а точніше, працівниками Навчально-методичного центру.
Втім, в одній з брошур додатково зазначається, що в її основу покладена книга Олега Кудінова “Большая книга выборов: как проводятся выборы в России”.
“ОБРАЗ ЗОВНІШНЬОГО ВОРОГА КОНСОЛІДУЄ КРАЇНУ”
Поради щодо спілкування з телеканалами вмістилися в невеличкий документ під назвою “Співпраця з телевізійними ЗМІ”. Хто саме так ретельно розбирався з тонкощами роботи новинних журналістів, нам невідомо. Консультант Партії регіонів з питань взаємодії зі ЗМІ Олексій Мустафін в коментарі “Українській правді” зазначив, що він до цього документу відношення не має. І лише підтвердив, що цими питаннями займається Навчально-методичний центру Партії регіонів.
В будь-якому разі, регіонали створили унікальний посібник із спілкування своїх спікерів з тележурналістами. На сімнадцяти сторінках викладені поради на майже всі випадки: від короткого коментаря до подання на журналіста в суд.
Аби кінцевий продукт не телеекрані був ідеальним, “регіоналам” радять не забувати сім простих правил.


При цьому спікерів закликають приділити особливу увагу емоціям. “Тут треба бути дуже виваженим і розуміти, що беземоційним взагалі бути погано, але і занадто емоційним бути не варто, бо тоді в ефір потрапить не фактаж, а саме емоція”, – радять автори посібнику.
Дуже цікаві поради щодо відповідей на провокативні питання журналістів. Спікерам-регіоналам радять або взагалі не відповідати на такі питання, або використовувати будь-які приводи або уникнути від прямої відповіді. Аби це не передрукувала, наприклад “Українська правда”.
Треба визнати – у авторів посібнику непогане почуття гумору. Регіоналів дуже просять не кидатися не тільки мікрофонами журналістів, а… й самими журналістами та операторами!
Втім є в документі й залишки традицій відверто радянської журналістики. Штаб Партії регіонів запевняє, що універсальним інструментом привернення журналістів на свій бік є згадування… зовнішнього ворога.
“Якщо у журналістів задача – показати Ваші огріхи, а у Вас – показати результати своєї успішної роботи, то виникає когнітивний дисонанс у двох сторін, а новини роблять все-таки журналісти, – йдеться в документі.
І наводиться практична порада:
Закінчується документ порадами на випадок, якщо політик вирішив подати на журналіста в суд. Перш за все регіоналам взагалі-то не радять йти в суд. “Не треба йти в суд і з’ясовувати з журналістом питання в суді. Можна виграти суд, судова система країни це дозволяє навіть тоді, коли закон на стороні того, хто програв. Ситуація може набути такого розголосу і кута подачі, що для Вашого іміджу це буде однозначно не на користь”, – впевнені автори посібнику.
За їхньою думкою, в Україні “є журналістська солідарність, і коли журналіст правий, встануть всі”. Тому в правове поле доцільно вступати вкрай рідко, легше все вирішувати дипломатично і коректно через редакцію.
“НАИЛУЧШАЯ СТРАТЕГИЯ В ОТВЕТ НА ОБВИНЕНИЯ – ИХ ОТРИЦАНИЕ ”
Інший цікавий файл – “Методические рекомендации спикеру во время подготовки публичных выступлений”. Документ складається з дев’яти глав, присвячених усім деталям публічного виступу спікерів перед аудиторією.
На початку книги йдеться про те, що “більшість недосвідчених ораторів вважає, що головне в успіху виступу – це зміст мови”. Тому у відведений час вони намагаються “упакувати” якомога більше інформації, показати слухачам свою компетентність, висловлювати свою думку з усіх проблем, що хвилюють громадян.
Насправді успіх передвиборного публічного виступу лише на 10-15 відсотків залежить від змісту промови кандидата, впевнені автори посібника. Вони радять кандидатам від Партії регіонів упаковувати свої думки у знайомі, звичні форми.
Окремий розділ посібника присвячений розгляду т.зв. “вопросов-ловушек”. “Регіоналам” у вигляді таблиці пропонують керуватися конкретними порадами в разі намагань опонентів загнати їх у кут.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ідеальний виступ, з точки зору штабу “регіоналів” має починатися з дотепного жарту і завершуватися запевненням, що “з такими прекрасними людьми не можна не добитись змін на краще”.
Втім найбільш відверта рекомендація штабу полягає в тому, щоб не відставати від методів…Юлії Тимошенко. Чи то посібник був написаний ще на минулих виборах, чи то автори не змогли знайти більш яскравого прикладу, але головна порада під час виступів – не боятися обіцяти.