Головна Блог сторінка 5910

Нас з вами прослуховують – WikiLeaks

WikiLeaksВ Україні 2 компанії, що стежать за українцями для СБУ, МВС та інших. Сайт WikiLeaks оприлюднив компанії у 25 країнах, які пропонують технологічні рішення для ведення спостереження за людьми через телефонні переговори, інтернет-з’єднання та смс, пише Українська правда
Так на сайті WikiLeaks розміщено інтерактивну карту, де можна подивитись, які компанії займаються спостереженнями за людьми і через які засоби.
“Масове прослуховування всього населення, це не лише реальність, це секретна нова індустрія, яка охоплює 25 країн”, – зазначається на сайті.

“Wikileaks проливає світло на цю таємну індустрію, яка процвітала з вересня 2001 року та коштує мільярди доларів на рік”, – зазначається на сайті.
“Ця індустрія на практиці не регулюється. Розвідувальні агенції, збройні сили та поліція можуть тихо та таємно перехоплювати дзвінки, брати інформацію з комп’ютерів без допомоги чи відома провайдерів. Фізичне перебування юзера може бути визначене за допомоги його мобільного телефона, навіть коли той перебуває в режимі “stand by”.
“Телекомунікаційні компанії є наступними, коли справа стосується розкриття владі інформації про клієнтів – незалежно від країни”, – зазначається на сайті.
Україна опинилась у списку країн, де є компанії, що пропонують технологічні рішення для стеження за людьми.
Так, за даними WikiLeaks, у нашій країні у цій сфері працюють дві компанії: “Альтрон” та “Дельта”.
“Альтрон” знаходиться у Харкові. За інформацією WikiLeaks, вона займається аналізом телефонних переговорів та інтернет-з’єднань.
“Дельта” знаходиться у Києві і, за даними сайту, займається аналізом телефонних переговорів.
Клієнтами компанії “Альтрон” є Міністерство внутрішніх справ, Міноборони, СБУ, Державна податкова адміністрація, Укрзалізниця, оператори мобільного зв’язку Київстар, МТС, Укртелеком, Лайф та Білайн.
На сайті компанії “Дельта” не має інформації про клієнтів. Але написано, що серед послуг, які вона надає, є спеціальні аудіо методи для моніторингу та спостереження.
Серед продуктів компанії зазначаються системи збору, запису та подальшої обробки інформації, яка передається через телефонну мережу.
Також серед продуктів зазначене програмне забезпечення для декодування інфомрації, яка передається через мережу з комутацією пакетів відповідно до протоколів HTTP, електронної пошти – SMTP, POP3, IMAP4; електронної пошти через веб-сторінки по HTTP – Yahoo, Rambler, Yandex та інші; Мессенджери – ICQ, MSN, чати – IRC ; передачі файлів – FTP та інше.
Українська правда

Інший бік Ірини Фаріон, коли вона говорить про Іллєнка

Іллєнко1 грудня 2011 року у Львові відбулася прес-конференція з нагоди презентації проєкту «Тиждень кіна Юрія Іллєнка». Участь у прес-конференції взяли сини Юрія Іллєнка Пилип та Андрій, дружина Юрія Іллєнка – заслужена артистка України Людмила Єфименко, та відомий мовознавець,Ірина Фаріон. Говорячи про Юрія Іллєнка, Ірина Фаріон зазначила, що усвідомлення втрати настільки гостре, що хочеться мовчати і плакати.

«Перед великим горем застигаєш і розумієш, що найкраще в світі – мовчати. Приблизно щось таке хочеться зараз, бо усвідомлення втрати настільки гостре, що мовчати і плакати – найорганічніше. Іллєнко ще не прийшов у наше суспільство у всій своїй величі і повноті, він ще не зрозумілий для більшости суспільства. Іллєнко – чи не єдиний з шістдесятників, що стрімко розімкнув їхнє звичне коло культури, вийшовши на поле політика-націоналіста. Якщо цього не робити, українська культура залишиться в гетто, і далі буде культурою для культури чи мистецтвом для мистецтва. Іллєнко взяв на себе відповідальність за цю націю і за цю державу. Це єдиний з цього покоління, що взяв найвищу планку політика-націоналіста. Іллєнко прийшов у політику, щоб зробити її мистецтвом. І не тільки тому, що буквально це слово означає «мистецтво творення держави». Чого не торкався цей чоловік, він перетворював це в мистецтво – чи це кіно, чи це сценарій, чи це художній твір, чи живопис тощо. Це був чоловік, якого видерли з корінням із української землі, він до 40 років не говорив українською мовою, але йому вдалося самотужки наростити корінь і відчуття своєї Батьківщини», – сказала Ірина Фаріон.

Продовжуючи розмову про Юрія Іллєнка, пані Ірина зазначила, що сила його була у містичності.

«Сила цього чоловіка у його містичності. У день його похорону в автобусі, який віз понад 300 вінків, на повороті відчинились двері і випали три вінки – від Януковича, Ющенка і партії «Батьківщина». Він не потребував цього, тому і «викинув». Він умів бути вільним і свавільним, адже сваволя – це своя воля. Такі речі можуть дозволяти собі тільки генії на зразок Іллєнка, Ліни Костенко. Таким, як Ліна Костенко, Тарас Шевченко, Юрій Іллєнко дозволено все, бо Господу дозволено все, він знає, чому він так діє. Своєрідність цих геніїв полягає в тому, що вони афористично мислять. Ми запам’ятовуємо спресовані і стислі думки, ці люди не мають часу на завоювання простору, ці люди живуть інтенсивно, вони, як пружина. Мова закохалася в Іллєнка, мова зрозуміла, що якщо вона не вселиться в того чоловіка, то українці не будуть самопізнанні. Мова написала цей шедевр «Доповідна Апостолові Петру». Іллєнко так поєднував слова, що, розписи», – наголосила Ірина Фаріон.

«Коли Миколайчук був у гостях в Іллєнків, то взяв ручку і на стіні коридору написав «А ти, дзвонарю, дзвони. Буде світанок чи ні, але ти, дзвонарю, дзвони». Це слова із фільму «Тіні забутих предків», це настанова всім вільним людям, тим, які міряють своє життя не фізичним буттям, а міряють світ промислом Божим. Нас всіх зруйнує час, зостанеться тільки одержимість. Ми прийшли в політику, щоб відмити бруд з цього слова, і Іллєнко був першим. Хочеться сьогодні плакати кулаками в подушку, і щоб ці сльози змили з нас флер суєти, який щодня стукає в двері. Хочеться, щоб сльози стали чистою сталлю, Божим абсолютом. Цей чоловік розумів, що таке абсолютні цінності. Абсолютні цінності – це любов, це вірність, і це також зрада і ненависть. Світ поляризований, тому що поляризована Біблія. Якщо людина починає абсолютну любов розчиняти абсолютною зрадою, наступає доба паралітиків: паралітиків при владі, паралітиків у мистецтві. Іллєнко вчив нас розмежовувати ці поняття».

Син Юрія Іллєнка Пилип розповів, що фестиваль кінофільмів «Тиждень кіна Юрія Іллєнка» становить собою показ найуспішніших, на думку автора, кінострічок.

«Так сталося, що фільм «Молитва за гетьмана Мазепу» не побачив широкого екрану за життя автора. В останній рік свого життя Юрій Іллєнко зробив нову версію цього фільму, що завершена в частині звуку – створено сучасну звукову доріжку в шестиканальному форматі, крім цього, зроблено закадровий коментар автора щодо самого сюжету, а також додано коментар подій навколо фільму. Ідея цього коментаря, як відповідь на проблему незнання історії України людьми. Він дасть змогу глядачам достатньо орієнтуватися в подіях, які зумовили появу фільму. Ці коментарі розрослися у розлогі монологи, які супроводжують фільм від початку і майже до кінця. Нову версію завершили буквально в останні місяці життя батька, коли він тяжко хворів, відповідно, не йшлося про прем’єру, тому вирішили презентувати цей фільм разом з іншими роботами, які він сам вважав найкращими. Ось так народилася ідея цього фестивалю, який ми назвали «Тиждень кіна Юрія Іллєнка». Кінофестиваль у Львові є вже восьмим. Розпочалося все в Києві у жовтні 2010 року, потім в Івано-Франківську, Каневі, місті з дивною назвою Дніпродзержинськ, знову Києві, Харкові, нещодавно з великим аншлагом продемонстрували цю колекцію у Вінниці, і ось, нарешті, у місті Лева. На жаль, українські фільми в Українській державі мають перешкоди на шляху до екранів та українських глядачів, але ми їх здолали і запрошуємо львів’ян до перегляду», – повідомив Пилип Іллєнко.

Як повідомила дружина Юрія Іллєнка Людмила Єфименко, в рамках фестивалю відбудеться презентація скороченої книги великого кінематографіста «Доповідна Апостолу Петру».

«Юрій Іллєнко дуже любив Львів, оскільки вважав, що тут люди найбільш енергетично готові сприймати його творчість. Окрім «Тижня кіна Юрія Іллєнка», мені дуже приємно також презентувати його літературну спадщину. Йдеться про книгу, яку він розпочав писати, коли усвідомив, що далі знімати і демонструвати кіно немає змоги. Він скерував всю свою енергію на написання правди про себе, написання книги, яка давала оцінку його життю та діям. Спочатку книгу задумали як мемуари, а потім Юрій Іллєнко зрозумів, що це має бути роман. Книга містить заглиблення в історію України, має його оцінку всіх подій, пов’язаних з Українською державністю. Вважаю, що цей роман є більше про Україну, ніж про самого автора. Розуміючи матеріальну складність в купівлі тритомної книги в період економічної кризи, Юрій Іллєнко зробив скорочений варіант. Від цього скорочення думки автора не втратили своєї енергетичної могутности, а навпаки – стали гострішими», – зазначила Людмила Єфименко.

Зі слів Андрія Іллєнка, йому зрозумілий ажіотаж навколо фільму «Молитва за гетьмана Мазепу», оскільки знятий він у часи незалежности України. Він став каталізатором українських процесів, і не лише мистецьких.

«Батько був людиною, яка зняла, напевно, єдиний український фільм, що за останні роки викликав шалену суспільну дискусію, яка вийшла навіть за межі нашої держави. Здебільшого вся критика цього фільму була не з погляду його естетичних якостей, а з погляду ідеологізованої політичної пропаганди. Ця пропаганда волала про те, який же цей фільм шкідливий, бо піднімає історичну та національну ідентичність українців, безжально розриває імперську міфологію, яку нав’язували нам упродовж століть, і вона дуже глибоко засіла в українській свідомості. Сьогодні ми нівелюємо фактичну заборону цього фільму в Україні, що розпочалася із заборони показувати його на території Російської Федерації, цим фестивалем, який надає львів’янам можливість переглянути фільмографію Юрія Іллєнка на великому екрані. У кінематографічній та літературній спадщині Юрій Іллєнко постає не тільки як митець, але і як громадянин та політик. Важливо, щоб ця спадщина стала доступною для українських читачів та глядачів», – зазначив Андрій Іллєнко.

В Тернополі будуть зупинки близнюки

КарпенкаНа сьогоднішній день у Тернополі функціонує 210 зупинок громадського транспорту. Незабаром усі вони матимуть однаковий вигляд. Пише ЗЗ

Перших п’ятнадцять нових критих зупинок з’являться у місті у найближчих два тижні. Кошти на їх облаштування виділили з місцевого бюджету. Затримка у встановленні нових зупинок пояснюється тим, що навіть на такі елементарні об’єкти як криті зупинки необхідно оформляти технічну документацію, проводити експертизу та інші погодження.
У міській раді обіцяють, що нові зупинки повністю змінять стиль Тернополя. Однак втілювати задум у життя будуть не лише за бюджетні кошти. Свої гроші у зупинки вкладуть і підприємці. Останні за власні кошти встановлюватимуть нові сучасні зупинки у тому стилі і вигляді, який розробив виконавчий комітет міської ради. Натомість підприємці отримають право встановити сіті-лайти, які будуть вмонтовані в дану зупинку. За аналогічною схемою на кожній зупинці підприємці встановлюють інформаційні таблиці. Частину площі займатиме інформація про графік руху транспорту. Інша – використовуватиметься під рекламу.
Поки у місті таким чином обладнано біля 50 зупинок громадського транспорту.

Нагадаємо, нещодавно депутат міськради Тарас Юрик, звернувся до ЗМІ, про те що мер обіцяв зробити зупинки, а до звіту декілька днів, а їх немає. От маємо Тарасе Зіновійовичу!

У вірних УПЦ(КП) з’явиться ще один святий

Меркурія БригинськогоГлава УПЦ (КП) Патріарх Філарет 7 грудня, в день пам’яті святої великомучениці Катерини, звершить чин канонізації священноігумена Меркурія Бригинського. 

Про це повідомляє ЗІК. Божественну Літургію та чин канонізації (причислення до лику святих) у Чернігові в кафедральному соборі святої великомучениці Катерини очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, у співслужінні єпископів та духовенства Української православної Церкви Київського патріархату.

Початок святкового богослужіння о 9.30 ранку.

Довідка.

Майбутній ігумен Меркурій народився у 1870 році і одержав при хрещенні ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у с. Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Відомо, що батька святого звали Матвієм, ім’я ж матері не збереглось. В с. Щаснівка у праці, навчанні та молитві пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про монашество.

У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах. Незабаром монаха Меркурія було рукоположено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.

Після жовтневого перевороту 1917 р. для Церкви, монастирів та монахів почались важкі часи. У 1926 році Києво-Печерську Лавру нова влада перетворила у «Всеукраїнське музейне містечко». До 1930 року монастир було повністю ліквідовано. Ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі, багато перетерпівши скорбот від гоніння безбожників на Православну Церкву та вірних її чад.

Наприкінці 1942 року отця Меркурія було направлено на парафію у с. Бригинці, сусіднє з рідною Щаснівкою. У 1946 р. його стараннями було збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм. Помер ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. та похований на місцевому кладовищі.

Ще за часів його служіння парафіяльним священиком ігумен Меркурій користувався великою пошаною серед віруючого народу, до нього приїжджали хворі з проханням помолитися про зцілення, яке і отримували за своєю вірою. Після смерті ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.

21 жовтня 2011 року Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив причислити ігумена Меркурія Бригинецького до лику святих для місцевого шанування.

1. Враховуючи численні свідчення про благочестиве життя ігумена Меркурія (1870 – 1956), настоятеля парафії Святої Тройці в с. Бригинці Бобровицького району Чернігівської області, його незмінне вшанування віруючим народом, як праведника Божого, що виявлялося і при його житті, і після його упокоєння; беручи до уваги свідчення про чудеса, які ставалися раніше і продовжують відбуватися після молитовного звернення до ігумена Меркурія – благословити причислити ігумена Меркурія Бригинецького до лику святих для місцевого шанування.

2. Пам’ять преподобного ігумена Меркурія Бригинецького святкувати у Чернігівській єпархії щорічно 24 листопада (7 грудня н. ст.), в день його прославлення, коли Церквою також згадуються великомученик Меркурій, мученик Меркурій Смоленський та преподобний Меркурій, посник Печерський.

3. Чесні його останки вважати святими мощами та віддавати їм належне шанування.

4. Благословити писати ікони преподобного Меркурія Бригинецького згідно визначення Сьомого Вселенського собору.

5. Благословити складення житія преподобного Меркурія Бригинецького та богослужіння на його честь. До цього відправляти йому службу за Загальною Мінеєю.

Молитвами преподобного Меркурія нехай Господь укріпить віру православну та подає зцілення недуг душевних і тілесних всім потребуючим!

Засклені балкони не будуть бити по кишені

януковичПрезидент України Віктор Янукович прийняв рішення ветувати закон № П3692-VI Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об’єкту житлової нерухомості, передає РБК-Україна.

З посиланням на прес-службу глави держави агентство повідомляє, що Янукович порахував неприпустимим сьогодні будь-яке збільшення квартплати і впевнений, що оподаткування квартир, балконів, лоджій повинно відповідати принципу соціальної справедливості.

У той же час, закон, який надійшов на підпис, закріплює підходи, при яких багаті верстви населення виявляються в привілейованому становищі.

Незважаючи на те, що площа нерухомості, яка перебуває у володінні таких громадян, може бути в рази більше, ніж та, якою володіють незаможні громадяни, площа, з якої сплачується податок, може майже не відрізнятися.

У зв’язку з цим Янукович зажадав від уряду внести пропозиції щодо запровадження справедливого підходу при обчисленні квартплати, виходячи з площ квартир, балконів і лоджій.

Нагадаємо, що 17 листопада на засіданні Верховної Ради України 272 голосами була прийнята поправка Президента щодо законопроекту № 8203 (від 4 березня 2011 р.), яка пропонує встановити наступні коефіцієнти для підрахунку площі лоджій, балконів, веранд і терас: для балконів і терас – 0,3; для лоджій – 0,5; засклених балконів – 0,8; веранд, засклених лоджій і холодних комор – 1,0.

Як повідомлялося, раніше міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк заявляв, що зміни до Житлового кодексу, прийняті Радою, не приведуть до збільшення квартплати громадян.

Кужель розповіла все, що думає про золоті унітази

золотий унітазОлігарх не може бути ні президентом, ні прем’єром, ні депутатом Верховної Ради. Олігарх не може бути на високих посадах. Чому? А у них ментальність інша. Вони не знають, не розуміють, як живуть люди. Про це в інтерв’ю «Українській правді» заявила Олександра Кужель.
Вона навела приклад: «Ангела Меркель щовечора приїжджає в свою скромну квартиру. У Словенії президент їздить на роботу на велосипеді, і він розуміє, що таке, коли затор або коли не вивозять сміття. Наші не розуміють.
Вони встали з золотого унітазу, пройшли по чистому кришталевому коридору, сіли у відполіровані, шалено дорогі машини, їх довезли до місця призначення. Звідки прийде розуміння, як живуть інші? Ось вони й не розуміють. Ну так зупиніться, спитайте! Президент же сказав, що не розуміє, як можна жити на гривень 800. Так проаналізуйте!», – наголосила Кужель
Її також запитали, чи не шкодує Кучма про те, що у 2004-у він вибрав Януковича кандидатом? «Я запитала Леоніда Даниловича: «Чому ви так зіштовхнули країну, чому призначили таку неоднозначну кандидатуру? Чому залишили нас без вибору?». Він відповів: «Я пропонував Тігіпку, він не захотів». І єдиний, хто готовий був брати на себе 300 голосів, відповідальність за формування коаліції, був Янукович».
Кужель також заявила, що на сьогоднішній момент їй, як і мільйонам українців, просто немає за кого голосувати. І це дуже страшно.
«Потрібно говорити про повну зміну складу влади, це 100%. Але ці зміни в жодному разі не повинні здійснюватися силовим шляхом, шляхом бунту. Треба готуватися. Потрібно всім абсолютно чітко усвідомити – не «кого вибирати» а «навіщо вибирати». Треба голосувати не за особистість, а за команду, здатну провести якісні зміни в країні», – каже вона.

Я люблю тебе Тернопіль або чому влада байдужа!!!

Тернопільський замокЛюблю Тернопіль. В ньому є вулиці по яких ходиш часто, кожного дня, і вже навіть не помічаєш, який асфальт чи бруківка постелені, проте є такі, на які тебе чи то доля чи інші обставини заносять, і от починається саме цікаве.
Вулиця Шашкевича, одна із багатьох вулиць, які відносяться до центральної частини міста, але йдучи (голосно сказано – шпортаючись) забуваєш, що ти в місті та ще й його центральній частині, а ще в голову приходить багато дивних думок про недавню війну?, чи то бомбардування (Боже борони). Хоча зовсім поряд, в шаленій близькості, технічне диво тернопільських будівельників, комунальників та звичайно, Сергія Віталійовича тротуар з підігрівом, про який говорить не лише вся Україна, але і мабуть пів Європи, і думає, що Тернопіль, шалено багате, розвинуте місто, центр технологій, але нажаль поки що ні. Ні я зовсім не проти такого варіанту. Я запитувала себе, а для чого було руйнувати гарно вмощену бруківку, якій не так багато років. Думала, що в місті немає тротуарів, які чекають на ремонт, але цей, він не просто чекає, а вимагає, голосно кричить про відновлення, та ще там шалений спуск, який взимку перетворюється на ковзанку. Ця дорога веде до 24 школи багатьох учнів, працівників в банк, та інші установи. В голові множаться «ЧОМУ»! Чому її не лагодять, чи не помічають? Чому тротуар “ЦУМу” ремонтують за останніх кілька років вдруге, а вулиця Шашкевича не ремонтується ні одного разу? Та чому не втілили задум мера на цій вулиці?

Хтось може сприйняти представлені думки, як єресь, чи бажання підмочити репутацію мера, але це пересічна думка пересічної людини, яка просто мала в руках фотоапарат та яка, ледь перейшла в темну пору доби одну із вулиць центральної частини міста….


Лист в редакцію

Як у Тернополі шкварки ШКВАРИЛИ

Шкварки
Експерти Шкваркознавці

Були організатори вечора-конкурсу гумору й сатири «пательня шкварків» у повному невіданні упродовж усього періоду, відколи оголосили про підготовку до вечора-конкурсу. Хто приїде, що буде читати і скільки, домінуватимуть тексти авторські чи вже відомих гумористів-сатириків? Лише за десять хвилин до зазначеного в афіші початку четвергової дефіляди дізналися, що в гості у прес-клуб завітали вісім учасників конкурсу і шестеро — вечора та один ансамбль із веселими музичними композиціями. Ще приємніше було дізнатися, що всі конкурсанти виступатимуть в номінації «Шкварок власними руками». А це, погодьтеся, солідна кількість.
Починали перший і, щоб у легкий час сказати, традиційний вечір-конкурс гумору й сатири не зі шкварків, а з пателень. Бо на чому ж традиційно готують той хрусткий золотистий смаколик? То вже на другий рік, дасть Бог дожити, будуть шкварити справжні шкварочки. А на цей раз «ВЖ+» запаслося двома світло-зеленими справжніми пательнями, кільканадцятьма паперовими, а також не порожніми конвертами, гумористичною літературою та редакційними сувенірами й розпочало 24 листопада гумористично-сатиричну дефіляду.
Запросили в журі людей «понятих», «битих» у царині гумору й сатири тернопільських жартівників: народного артиста України Гриця Драпака, лауреата першої премії Всеукраїнського фестивалю гумору й сатири ім. П. Глазового Миколи Базіва та добре відомого нашим читачам ведучого рубрик «Гумор і сатира», «Політ-ха-ха», «Цитатник ВЖ» Миколи Лукашкевича.
Наповнювати «Пательню шкварків» почали конкурсними творами. Про букети хвороб та пошук «здорового місця», здібних дітей оповідав Орест Чоловічок із Тернополя, який у своєму творчому доробку вже має одну збірку гумористичних текстів і готується видати другу. Чим відігнати чоловіка від пляшки, як бравим хлопцям орати й засівати любовну ниву — ці секрети та чимало інших цікавинок розкрила присутнім Ганна Назарків із с. Вікторівки Козівського району. Ярослав Борсук із с. Старе Місто Підгаєцького району повідав у прозових гуморесках про те, як треба карати українців, що продають голоси на виборах. Юрій Заяць із В. Раковця, що на Збаражчині, пояснив гостям вечора, навіщо треба кусатися за язик і як реагують на голих депутатів сільські жіночки. Олексій Козачук із Тернополя розказав, як від буряків дійшов до горілки і яка газета дуже любить прийменник «зі». Активний дописувач «ВЖ+» і читач зі стажем Василь Фенюк із Мельниці-Подільської, що на Борщівщині, представив публіці гостру віршовану сатиру на сучасні події в політичному, економічному житті країни. Найстарша учасниця конкурсу Євгенія Коваль із с. Лисичинців Підволочиського району, про яку неодноразово писало «ВЖ+», представила публіці дотепні оповідки на дитячу тематику: про ЦРУ, президента й уряд очима малят, про муху, відсутність якої не змусить дітей сидіти тихо, про те, як батьківська наука інколи провокує кумедні ситуації та ін. Остання наша конкурсантка — Ганна Романюк із Суходолу, що на Гусятинщині, — на жаль, не змогла приїхати в редакцію, але надіслала поштою листа з конкурсним текстом про диких політиків, що не пускають у свої хороми колядників. Представити гостям прес-клубу допис пані Ганни ми попросили учня ТЗОШ із поглибленим вивченням іноземних мов № 17 восьмикласника Романа Злонкевича.
Поки журі вирішувало, між ким ділити пательні і гроші, конкурс плавно перейшов у вечір і музичні «шкварки» до нашої пательні — композиції «Ти до мене не ходи», «Чар-зілля» та «Сиділа під грушков» — вдарував запальний ансамбль «Експромт» у складі Мар’яни Фок, Марії Ілляшенко й Тараса Сотули.
Далі віршовані веселі «шкварки», колись приготовлені Павлом Глазовим, Степаном Руданським та іншими відомими українськими літераторами, а на вечорі гумору й сатири гарно подані учнівськими голосами, представили семикласник Любомир Ленишин, дев’ятикласник Євген Брик і шестикласник Ярослав Драган (останній учасник виявився наймолодшим гумористом вечора) — учні Тернопільської спеціалізованої школи №3 з поглибленим вивченням іноземних мов. Доповнили авторськими текстами «Пательню шкварків» по саму кришку ланівчанин Юрій Матевощук і тернополянин Віктор Фінковський. Після цього журі оприлюднило результати конкурсу. Третє місце в номінації «Шкварки власними руками» посів Юрій Заяць, друге — Євгенія Коваль і перше — Ганна Назарків. Для кожного учасника конкурсу й вечора організатори підготували пам’ятні подарунки.
В рамках майбутнього конкурсу редакція «ВЖ+» оголосила про формування добірки жартівливих текстів на тему «Моя ода шкваркам» або ж «Гімн шкваркам».
О. ЯКУШКО

Степан Барна став орденоносним

Степан БарнаЗа інформацією газети Про все, 30 листопада в Синодальній залі Київської Патріархії відбулася зустріч Святійшого Патріарха Філарета з народними депутатами України, політиками та депутатами Тернопільської обласної ради.

У жовтні цього року деякі політичні сили намагалися вилучити Почаївську Лавру зі списку об’єктів, які не підлягають приватизації та віддати її у власність УПЦ Московського Патріархату. На захист всеукраїнської святині на всіх рівнях постала громадськість.
За відстояння громадської позиції та національних інтересів Святійший Владика нагородив активних учасників громадського спротиву: народного депутата України, лідера партії «За Україну!» Кириленка В’ячеслава Анатолійовича – орденом св. Юрія Переможця; народного депутата України (фракції «Наша Україна – Народна Самооборона») Стецьківа Тараса Степановича – орденом св. Юрія Переможця; народного депутата України (фракції БЮТ-Батьківщина) Яворівського Володимира Олександровича – орденом Христа Спасителя; директора ТОА «Аскор-Україна» Сословську Мирославу Дмитрівну – орденом св. вмч. Варвари; члена ради партії «Фронт змін» Пишного Андрія Григоровича – орденом св. Юрія Переможця; депутата Тернопільської обласної ради від партії «За Україну!» Барну Степана Степановича – орденом св. Юрія Переможця.
Святійший Владика подякував гостям за стійке громадське самоусвідомлення та побажав їм доброго здоров’я і Божого благословення.

Від редакції.                  

Вітаємо Степана Степановича та в свою чергу сподіваємося, на Боже благословення на подальшу діяльність та захист мешканців Тернопільщини!!!

Кращі адмінпослуги вже завтра

адмінпослугиЗ 2010 року Тернопільська міська рада розпочала реформування системи виконавчих органів відповідно до міжнародних стандартів якості ISO 9001:2000. Одна з обов’язкових умов стандартизації – впорядкування і поліпшення якості надання адміністративних послуг. Існуюча практика надання таких послуг має низку недоліків: перекладення обов’язків відповідних органів щодо видачі довідок та погодження документів на споживачів; необґрунтована оплата за надання окремих видів послуг; незручний графік прийому громадян; неналежне законодавче регулювання процедурних питань щодо надання послуг тощо.

На вирішення проблем, пов’язаних з наданням адміністративних послуг в Тернополі, і спрямовано даний проект. Термін його реалізації – листопад 2011 р. – серпень 2012 р.

Що конкретно і яким чином передбачається здійснити впродовж терміну реалізації проекту.

Проектом передбачено створення в Тернополі Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), забезпечення відкритості та доступності інформації про адміністративні послуги. В центрі буде єдина приймальня документів, які потім надходитимуть до відповідного адміністративного органу, що приймає рішення.

Головне завдання Центру – збалансування захисту прав та законних інтересів особи і ефективної діяльності муніципальних служб, а саме:

спрощення процедур отримання замовниками адміністративних послуг;
протидія корупції, уникнення використання посередницьких послуг при отриманні адміністративних послуг;
підвищення рівня задоволеності замовників якістю наданих адміністративних послуг.
В рамках проекту передбачається виконати наступні заходи:

1.Розпочати діяльність ЦНАП:

розробити та прийняти документи , які регулюють діяльність ЦНАП;
забезпечити організаційно-технічну підготовку роботи Центру;
почати роботу та громадський моніторинг діяльності ЦНАП.
2. Для забезпечення публічності та відкритості даної роботи будуть проведені фокус-групи з підприємцями, громадськими активістами, представниками влади.

3. Для оптимізації роботи ЦНАП буде проведено анкетування працівників Центру щодо їх задоволеності та бачення ними основних проблем в діяльності ЦНАП. Отримана інформація буде врахована при визначенні порядку виконання процесів та їх оптимізації.

4. В подальшому передбачається аналіз та узагальнення діяльності ЦНАП в м. Тернополі та поширення її через мережу відділень Асоціації міст України.

У Центрі надання адміністративних послуг планується облаштувати близько 10 робочих місць для здійснення адміністративних процедур за напрямами:

державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
здійснення дозвільно-погоджувальних процедур, пов’язаних з видачею документів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також наданням документів дозвільного та погоджувального характеру в сфері будівництва, земельних відносин тощо;
робота міської приймальні громадян з вирішення соціально-гуманітарних та інших питань, пов’язаних з наданням адміністративних послуг;
юридична консультація.
Які результати очікуються від реалізації:

підвищення прозорості та керованості діяльністю виконавчих органів у сфері надання адміністративних послуг;
уникнення дублювання дій виконавчими органами;
створення єдиного інформаційного простору збору, накопичення, аналізу всіх видів інформації;
підвищення ефективності роботи працівників шляхом зменшення кількості однотипних рутинних операцій та зосередження уваги на підвищенні якості обслуговування замовників.

Проект реалізується Асоціацією міських громадських організацій «Фонд розвитку міста Тернополя ім. Володимира Лучаковського» за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Керівник проекту – Виконавчий директор Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігор Гірчак.

1...5 9095 9105 911...5 960сторінка 5 910 з 5 960

Новини