Сайт Реально публікує другу частину листа Миколи Старосільського про оборудки народного депутата із Тернопільщини, незмінного керівника ВО Батьківщина Василя Деревляного.
Василь Деревляний – герой Майдану. Частина II. Майстер дерибану.
«В цей складний період, заради кращого європейського майбутнього України ми готові брати на себе всю повноту відповідальності…», – з промови Василя Деревляного.
У розумінні В.Деревляного, брати на себе всю повноту відповідальності, – це діяти за принципом «розділяй і владарюй». Що може бути цінним в дотаційній Тернопільській області? Земля, приміщення та доступ до бюджетного корита. Якщо «правильний» розподіл коштів та їх незаконне привласнення В.Деревляний поки що опановує, то ази дерибану землі та державних об’єктів народний обранець опанував давно.
При допомозі всесильного Василя Деревляного, колишні його братки отримали 2 га землі поруч з мальовничим лісом, неподалік ресторану «Стожари», що під м. Збаражем. Будівництвом елітного житла на цій землі займався син відомого колись борця греко-римського стилю Анатолія Міхєєва, Олександр, власник розважального комплексу ”RIVERPOOL”, розташованого неподалік тієї ж «пушечної» станції. Жадібність В.Деревляного дійшла до того, що будинок народного депутата «заліз» на дорогу, мало йому було 320 квадратних метрів проектованої площі (згадується анекдот про «земельку під огірочки»).
За сприяння В.Деревляного гоп-компанією було приватизовано приміщення по вул. Листопадовій, 1 (донедавна там розміщувалося відділення Приватбанку). «Приватизації» підлягала і колишня квартира № 80 у цьому будинку і напівпідвальне приміщення під нею, де, власне, і функціонував банк. По вулиці Й.Сліпого на місці колишнього кафе «Старе місто» земельна ділянка стала власністю цієї ж гоп-компанії. На місці кафе планувалося будівництво 4-поверхової з мансардою добудови до Тернопільського кооперативного технікуму. У його директора Василя Мулярчука та керівника облспоживспілки, на балансі якої рахується цей навчальний заклад, Михайла Лазара ніхто не брав погодження (нова будівля повинна постати впритул до технікуму і закрити усі торцеві вікна). За часів президентства Януковича на ділянку та сам об’єкт будівництва поклав око колишній головний регіонал краю Орест Муц. Саме тому до цих пір обгороджений кілька років довгобуд прикрашає центральну частину Тернополя. На даний момент Василь Деревляний вже віддав відповідні розпорядження щодо початку будівництва.
В.Деревляний примусив депутатів Тернопільської міської ради позитивно проголосувати на користь лобійованих ним комерційних структур ТОВ «Інекском» та ВАТ «Агробуд» за виділення земельних ділянок в природоохоронній парковій зоні відпочинку м. Тернополя площами 0,87 та 0,62 га. Сприяв, попри заборону на відчуження, незаконній приватизації 2 га землі майже на березі озера, закріпленої за резервною водонапірною станцією поблизу Кутківців (колишня станція підкачки «Загребелля» №1). Землю поділено між членами згаданої колишньої боївки, у т.ч. ділянка в 10 сотих відійшла Василю Деревляному. Усвідомлюючи, що документи на землю підроблені, усі ділянки по «знижених» цінах (по 150 тис. доларів США за одну) були вмить розпродані. На сьогодні, у разі аварії чи диверсії на Тернопільському водозаборі в с. Біла (а новий Таурівський водозабір лише у планах), увесь масив «Дружба» залишиться без питної води.
Двоповерхове приміщення колишньої їдальні відділу робітничого постачання (так званого ОРСУ) по вулиці Б.Хмельницького також було приватизоване з легкої руки В.Деревляного. Наразі там проведено капітальний ремонт і більшість приміщень надається в оренду. «Для себе» залишено непримітний офіс в задній частині будівлі. Тут цікавим є те, що документи оформлялися на резидента, громадянку РФ, котра була в Україні всього один раз.
Куди більшим офісом, за задумом В.Деревляного, має стати територія в 3-4 га колишньої резервної радіопередавальної вишки (поблизу з’їзду з траси на Кременець до Байківців). Там, згідно старого проекту, залишилися навіть бомбосховища для функціонування запасного вузлу радіозв’язку. Вочевидь, давно Василь Тимофійович знав про можливі військові дії, раз «придбав» цю землю ще за своєї другої каденції у Верховній Раді. Російський слід на життєвому шляху В.Деревляного видно і на його лобіюванні питань виділення впродовж 2006-2010 років 18 ділянок в області попри траси Тернопіль-Броди, Тернопіль-Стрий, Кременець-Заліщики та Тернопіль-Ланівці для їх подальшого переоформлення в 50-річну оренду російським фірмам (основна – «Лукойл») під будівництво заправок. Завдаток, який отримали В.Деревляний&компані для «рішалова» за перші 5 ділянок, вражає – 500 тис. доларів США.
Липова перемога Януковича на виборах 2010 року не дала змоги Василю Тимофійовичу закріпитися в списку українських мільйонерів. Але, тепер у нього все попереду. Апогеєм у «земельному питанні» для В.Деревляного стало вимагання ним в С.Тарашевського (на той час депутата Тернопільської міської ради) хабара у розмірі 2 млн. доларів США за позитивне голосування членів фракції БЮТ у міській раді питання про надання дозволу на відведення земельної ділянки по вулиці Київській
