Найвідкритішою міською радою є Вінницька, а найзакритішою – Тернопільська, вважають експерти.Серед обласних держадміністрацій найбільш прозорою визнана діяльність Тернопільської та Херсонської ОДА, а найменш прозорою – Одеської та Луганської ОДА, передає УП, з посиланням на Телекритику
Такі результати моніторингу органів міської влади Центру політичних студій та аналітики і громадського партнерства “Новий громадянин” оприлюднив 27 січня керівник центру Віктор Таран.
Рейтинг формувався на основі запитів, надісланих до органів влади упродовж липня-грудня 2011 року. Критеріями оцінювання були: наявність відповіді, вчасність її надання відповідно до термінів, передбачених законом, предметність і вичерпність відповіді.
Також Центр політичних студій та аналітики визначив, хто з органів влади найкраще представлений в інтернеті.
Тут переможцями визнані сайти Полтавської, Харківської й Хмельницької ОДА та Київської міської державної адміністрації. А от найгірше представлені в мережі портали Одеської ОДА та Донецької міської ради.
Серед критеріїв, за якими здійснювалась оцінка сайту експертами центру, були: наявність окремого розділу, присвяченому доступу до публічної інформації, інформації про сам закон, наявність контактів, за якими можна надіслати запит, зразок для надання запиту у письмовій формі та порядок складання й подання запиту, дані про найбільш запитувану інформацію та звіти про отримані запити.
За словами Тарана, виконувати закон у повному обсязі органам міської влади заважає недостатнє фінансування й матеріально-технічне забезпечення.
“Чиновники потрапили в ту ситуацію, коли вони мають виконувати величезні нові повноваження в тих бюджетах та в рамках тієї структури, яка була закладена ще у 2008-му. Тобто обов’язки виконання закону поклали на ті самі підрозділи (загальний відділ, оргкомітет), і люди просто фізично не встигають все зробити”, – сказав аналітик.
На його думку, виходом із цієї ситуації може бути створення в обласних держадміністраціях окремих підрозділів у складі від 4-х осіб.
Крім того, обласні держадміністрації та міськради за бюджетними запитами отримали кошти на виконання закону не в повному обсязі.
“Це означає, що в них відсутні кошти на закупівлю нової техніки: сканер, комп’ютер. У них немає коштів на здійснення ксерокопіювання. Також досі не визначено, як брати плату за це ксерокопіювання з громадян. Коли ми відправляємо запит, 10 сторінок робиться безкоштовно, а все, що далі, має сплатити громадянин. Але державне казначейство ще не розробило алгоритм, як це можна зробити”, – зазначив Таран.
Як відомо, закон “Про доступ до публічної інформації” вступив у силу 9 травня 2011 року.
