Нещодавно у Чорткові засудили шахрая, котрий так закрутив голови декільком бізнесменам, що зумів видурити у них більш ніж 184 тис. грн. та за півроку витратив чужі гроші на власні потреби.
Хоча у школі Гриць Мицик зірок з неба не хапав, але й задніх не пас. Однак батьків хлопця не стільки турбували успіхи сина, скільки його схильність фантазувати. Тим паче, що хлопець дуже вміло вигадував і дурив, до речі, не тільки ровесників, а й старшокласників, що завжди мав повні кишені іграшок, жуйки, фантиків – це у молодших класах. Коли ж подорослішав, у гаманці задзвеніли грошенята. Здивовано підраховуючи «денну виручку» сина, мати не раз намагалася висварити сина. Грицько ж, витираючи вдавані сльози, пояснював: «Вони самі мені гроші дали».
Ситуація прояснилась через декілька днів, коли батьків викликав розгніваний директор і простягнув стос заяв від батьків. З’ясувалося, що їхній синуля обіцяв дітям подорож в американський «Діснейленд». Звичайно, за гроші. Відтак із кожного зібрав по 10 грн. Тоді подружжя лише посміхнулось витівкам сина, а батько, зітхнувши, дістав гаманець та відрахував видурені у дітей кошти.
«Віддайте батькам, я переговорю з сином», – вже невесело сказав Мицик-старший.
На жаль, на тому витівки Григорія не закінчились. У 18-річному віці юнак потрапив за грати і пред’явлене обвинувачення вже не розсмішило, а наполохало батьків – хлопця звинувачували у шахрайстві. Відтак Чортківським районним судом він був засуджений до 2 років позбавлення волі. Щоправда, з іспитовим строком на один рік.
Та дурити людей було вже другою натурою Грицька. Не минуло і півроку, як молодик вигадав чергову авантюру, до того ж здурив декількох своїх знайомих.
Отож на початку травня 2010 року Мицик-молодший забіг в одну з агенцій у центрі Чорткова. Зайшов ніби у пошуках роботи. Однак директор фірми одразу попередив: «Зараз і з вищою освітою важко роботу знайти, а тобі – тим паче».
«Та я через пару місяців виїжджаю в Англію на роботу, просто хочу хоч трохи заробити, аби вдома не сидіти», – пояснив Григорій.
Варто зазначити, що його батьків у Чорткові поважали і знали як порядних і відомих підприємців, власників декількох торговельних яток.
«А ти вже маєш там роботу? Але ж там свої «заморочки», візу отримати важко. Скільки заплатив за документи».
Співрозмовник просто засипав юнака питаннями.
«Хочеш, я і тобі допоможу швидко організувати виготовлення документів, візи?» – доброзичливо запропонував новому знайомому. Той підозріло подивився на Грицька.
«Звичайно, по грошах вийде трохи дорожче, однак набагато швидше. І надійніше, не переживай, я сам завтра везу документи і гроші у Київ», – додав спокійно.
І розповів, як нещодавно допоміг одному адвокату у справі, той же лишив свою візитку. Тут шахрай дістав візитку і простягнув недовірливому директорові агентства. «Адвокат Мілляр, м. Київ» і номери телефонів, прочитав той. Мовляв, юрист розповів, що, крім юриспруденції, допомагає легально працевлаштуватись та виготовляти документи для виїзду в Англії. Більше того, аби остаточно переконати чоловіка, раптом додав: «Ти ж знаєш моїх батьків – якщо не зроблю тобі візу, батьки віддадуть тобі свій бізнес». І назвав торгову ятку в центральній частині райцентру.
Певно, бізнесмен вмить перемістився у Лондон і навіть побачив себе на прийомі в англійської королеви чи почув передзвін Біг-Бену. Отож одразу повірив Григорію та хрипло запитав: «Скільки треба».
«Грошей? – удавано здивовано перепитав Мицик, – пару тисяч фунтів готуй».
Зрештою домовились, що наступного дня підприємець принесе копії закордонного паспорта та гроші. На прощання обмінялись номерами мобільних телефонів.
Ціле літо кмітливий молодик морочив голову підприємцю, видуривши в нього загалом понад 17 тис. доларів.
Більше того, якось бізнесмен похвалився рідному братові, що має класного «колегу», який, нехай трохи дорожче, але швидко і гарантовано відкриває візу та допомагає працевлаштуватись у Великобританії. Той одразу «клюнув»: сам зателефонував і призначив зустріч Григорію. Далі діяв, як і зі старшим братом – розмови, обіцянки, видурювання грошей. Результат такий же: протягом літа потерпілий передав шахраєві понад 12 тис. доларів.
«Загалом під час судового слідства було доведено, що Григорій Мицик виманив злочинним шляхом у чотирьох жителів міста понад 184 тис. 225 грн. – розповів прокурор Чортківського району Богдан Іжук.
Що характерно, не отримуючи жодних документів на руки щодо переданої валюти (а чоловіки передавали суми від пару сотень до декількох тисяч доларів), підприємці, ніби загіпнотизовані, по першому дзвінку авантюриста практично двічі на місяць приносити та віддавали кошти. Пощастило лише останній жертві: чоловік віддав Мицику 3 тис. грн., причому, коли поскаржився батькам дурисвіта, ті швиденько повернули 500 грн.
До речі, щодо батьків. Всю осінь потерпілі дурно телефонували своєму «обіцяльнику» – той просто не підносив слухавки. Втративши терпець, вкрай знервовані, вони підійшли до батьків і розповіли про чергові вигадки нащадка. І тепер уже батьки насправді злякались, усвідомивши: їх син хворий. Адже шахрайство, потреба постійно когось дурити, виманюючи гроші, схожа з клептоманією (патологічно сильне бажання красти). І ще не відомо, що краще: відбувати за це покарання в тюрмі чи лікуватись у психлікарні. Відтак вони зізнались, що сина півроку тому судили за шахрайство і зараз він перебуває на іспитовому терміні. Наостанок попросили не звертатись у міліцію, запевнивши, що обов’язково повернутись гроші. Проте йшлося про чималу суму – 184 тис. грн. (більш ніж 45 тис. доларів) і майже 3 тис. грн.
До речі, суд розшукав і столичного адвоката Міллера. Як і слід було чекати, свого часу юрист просто десь загубив візитку. І треба ж було трапитись, що вона потрапила у нечесні руки. Тим не менше, дурисвіт у суді не визнав своєї провини і все вимагав доказів. Зрештою, отримав – понад три роки тюрми.
P.S.: Зважаючи, що Чортків – далеко не мільйонне місто, з етичних міркувань ім’я та прізвище шахрая змінено.
Олена Густенко («Номер один»)
