У часи правління Валентина Хоптяна один із стражів дотримання букви закону цього не пробував робити. Жодного разу Начальник управління юстиції Ігор Бандура не виступив із критикою щодо роботи вертикалі колишнього президента Віктора Януковича. А вже після падіння вертикалі відверто розповів про скупівлю конфіскованих квартир Хоптяном та свої взаємовідносини з ним.
Першу «злили» керівника виконавчої служби Тернопілля Майю Каневську: «Кличе мене до себе один із заступників голови ОДА у кабінет і каже: «Каневська буде начальником ДВС. Питання з Валентином Антовичем погоджено». Згідно положення жодного керівника ДВС я не призначаю, не звільняю, не перевіряю, не притягую до відповідальності. Все це робить Київ. Я ж відповів, що це компетенція міністра юстиції. Голова ДВС попередньо вносить подання. Мені подзвонили, і повідомили ,що Каневську прийняли на роботу і є підписаний відповідний наказ».
Виявилося, що Майю Каневську призначили, аби контролювати реалізацію конфіскованого майна. Частим покупцем конфіскованих квартир та автомобілів був сам Валентин Хоптян. Одного такого разу керівник другого відділу ДВС Тернополя Микола Литвин навіть дістав «на горіхи». Адже він мав прибути на одну із квартир, яку мали реалізовувати з торгів, у чітко визначену годину. Він на трішки затримався з робочих питань. Та коли прибув на місце, то виявилося, що там його очікує особисто Хоптян із своїм заступником.
«Наскільки мені відомо, у мене тільки Васенда, начальник реєстраційної служби у Теребовлі,був депутатом обласної ради і членом Партії регіонів. Ще Пікуль був і, ніби, вийшов.
Як в мене почалися проблеми з Хоптяном? У 2011 році мене покликав голова ОДА на нараду і привселюдно сказав: «От дивіться, начальник управління і позапартійний. А ви що неправильно позицію партії розумієте? Ви що не знаєте хто вас призначав? Скільки ваших працівників втупили у партію?». Насправді, цим навіть не цікавився. Це була перша проблема.
Потім мене покликали і сказали внести на «Ниву» 52 тисячі гривень. Мене аж підкосило. Таких грошей не мав. Після того я написав СМС-ку: «На жаль, це питання я вирішити не можу». Після цього на всіх нарадах: «Бандура, де заява на звільнення?». Але я поїхав у Київ і все пояснив.
Джерело: Свобода
