Більшість жителів міста не знають, що в даний час вирішується або (зі слів генерала Лосика П.С., начальника УДпсУ) уже вирішено їхньою службою питання про закриття дитячої виховної колонії та переведення жіночої тюрми з Одеси в наші Бережани.
Трохи історії…
Десять років тому Державною пенітенціарною службою уже порушувалось питання про закриття дитячої виправної колонії в м.Бережани і переведення на її місце Одеської жіночої тюрми. Перед депутатами міської ради виступив полковник пенітенціарної служби Лосик П.С, зазначивши, що питання переводу вирішено їхнім керівництвом, і нас просто ставлять перед фактом. Після довгого обговорення депутати міської ради вирішили не допустити відкриття жіночої тюрми, в якій планують розмістити 250-300 засуджених жінок. Головним аргументом є те, що тюрма знаходиться безпосередньо у центрі міста, і що існує велика відмінність між дитячою виправною колонією та жіночою тюрмою. Ставилось питання, де розмістити людей (через відсутність готелів…), які приїдуть провідати засуджених (особливо на свята) та багато інших зауважень.
Сесія міської ради вирішила створити комісію, аби вона звернулась до жителів міста, районної, обласної рад для підтримки депутатів міста та недопущення перепрофілювання дитячої виховної колонії на жіночу тюрму. Всі, до кого ми звернулись – підримали нас. Комісією обласної ради було заслухано нашу й іншу сторони, аргументи «за» і «проти» нашої ініціативи. Тоді комісія обласної ради вирішила заборонити перепрофілювання дитячої колонії.
Минуло 10 років…
До нас завітав цей же, щоправда не полковник, а вже генерал, пан Лосик П.С., із цим же питанням про закриття дитячої виховної колонії і переведення Одеської жіночої тюрми на її місце, і знову з наголосом, що це питання вже вирішене Державною пенітенціарною службою. Так би мовити, поставили нас перед фактом. Щоправда з’явився вже новий аргумент – робочі місця, думаю, хтось хитрий підказав.
На питання: “Як ви ставитесь до розміщення тюрми в центрі міста?” частина депутатів міської ради та керівники адміністрації аргументували новими робочими місцями. Ціна питання – 30 нових робочих місць. Головне, що ніхто не думав і не думає про наслідки. Якщо взяти до уваги, що в районі, крім торгівлі, майже всі підприємства не працюють, то й 30 нових робочих місць – це щастя, а що це тюрма чи хімічне підприємство – нікому вже не болить…
Ходять чутки, що одну із військових частин планують закривати, а давайте попросимо генерала перевести ще якусь тюрму на місце тієї частини. Нам тюрма і робочі місця, а їм – дім відпочинку для себе замість тюрми.
А скільки робочих місць буде, якщо дати дозвіл на будівництво цементного заводу на місці цієї ж в/частини? Десь такий завод уже хотіли будувати у нашому районі. І аргументи є… По перше, багато робочих місць на цьому заводі, плюс робочі місця лікарів в лікарні. А зараз цемент дуже потрібний для держави, та й нам на місцевому рівні теж буде дуже потрібний, щоправда для будівництва пам’ятників на цвинтарі для тих, хто проживає біля цих заводів…
Стає зрозумілим, що під приводом забезпечення людей робочими місцями можна дійти до абсурдної вище описаної ситуації.
І головне.
Ніхто, і я, зокрема, нічого проти хімічних цехів, цементних заводів, тюрем не маємо. Зрозуміло, що будувати їх потрібно, і тим самим створювати робочі місця. Але – не в межах міста, а тим більше в центрі, де проживають наші діти, внуки, і які тим чи іншим чином несуть загрозу здоров’ю мешканців.
Я думаю, що такі серйозні питання повинні виноситись на загальні обговорення жителів міста. Цього і закон вимагає, бо це стосується перспективи всіх жителів міста.
Я закликаю керівників міста й адміністрації організувати громадське слухання з питання переведення жіночої тюрми з Одеси в Бережани на місце дитячої виховної колонії, яка знаходиться в центрі міста. При вирішенні вище описаної ситуації можна буде взяти до уваги висновки громадського слухання
Маркіян Іванкевич,
депутат Бережанської міської ради
