Головна Новини Письменниця з Тернопільщини поділилася враженнями від відвідин Аушвіцу і Біркінау

Письменниця з Тернопільщини поділилася враженнями від відвідин Аушвіцу і Біркінау

Відома письменниця з Тернопільщини Надійка Гербіш поділилася своїми роздумами після відвідин концтаборів у Польщі.

“Сьогодні ми з Cindy Flowers Riggins відвідали Аушвіц і Біркінау.

Надто багато емоцій, щоби їх розкласти на слова.

Найбільше вразив цинізм у деталях: надпис про «роботу, що робить вільними» над входом, красиві малюнки на стінах у страшних вмивальнях, а також те, що, скажімо, угорським євреям перед переселенням із ґетто до Аушвіцу продали неіснуючі ділянки землі для подальшого «кращого життя»; мешканцям інших країн часто продавали квитки – до смертоносних товарняків, що прямували в концтабори. Казино для сс-івців просто за колючим дротом. Щоденні оглядини ув’язнених під окрестрову музику. Надпис про загрозу для життя огорожі з електричним струмом тільки з боку свободи. Вирвані золоті зуби для переплавки й цупка військова тканина, сплетена із зістриженого людського волосся, цукерки малюкам-близнятам перед кримінальними експериментами доктора Йозефа Менгеле.

Друга світова була не так давно – дорослі й дитячі одяг і взуття, що збереглися від жертв, виглядають доволі стильно й добротно. Посуд, щітки до волосся й зубів, окуляри, протези людей з інвалідністю – згодом у них відбиралося все – однак те, що вціліло, нагадує про те, що до ув’язнення вони жили красиве, яскраве, зручне життя. На той час людство запускало прекрасні літаки в небо – і вбивало людей з легкою усмішкою і невитравним цинізмом.

Радянські визволителі принесли свободу в’язням фашизму. Однак виглядає на те, що радянські табори смерті були навіть жахливішими за нацистські.

Ми не стали цивілізованішими, зовсім ні. Воєн не поменшало. Сирійських дітей досі труять газами. Дітей абортують до 9-го місяця, навіть без медичних показань щодо загрози для життя жінки. Сексуальне рабство процвітає – і стає особливо прибутковим у сезони розмаїтих спортивних змагань.

Але сьогодні великі групи ізраїльської юні радісно фотографувалися біля стін Освенцима – хтось обурювався, а мені було від того так радісно. Бо це так сильно про свободу, перемогу і життя. Світ не стає кращим, але добра і світла в ньому однаково багато, і вони, зрештою, перемагають – перемагають неодмінно”