Одна із пам’яток архітектури, що входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля», – замок ХVІІ століття у місті Чорткові. Цей об’єкт культурного надбання України було передано на баланс згаданої установи у квітні 2010 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України. І недаремно, бо заповідник виконує важливі завдання – збереження, консервації та реставрації архітектурних пам’яток, які мають історичну та архітектурну цінність. А це дозволяє розвинути туристичну та культурно-просвітницьку діяльність з метою популяризації культурної спадщини нашої держави, пише Чортків Сіті
Замок розташований у Долішній Вигнанці, на лівому березі Серету, і належить до числа фортифікаційних споруд Поділля, які складали щільну мережу родових оборонних фортець.
Будівництво мурованого замку у Чорткові відбулося за руського воєводи Станіслава Гольського. У сучасній літературі, яка стосується Чортківського замку, фігурує дата 1610 рік, але, на жаль, немає жодного посилання на першоджерело.
Станіслав Гольський гербу Роля, дідич Бучача та Підгайців, мав за дружину Анну, доньку Андрія Потоцького, каштеляна Кам’янецького, з якою прожив, не маючи дітей. Після смерті Станіслава Гольського у 1612 році чортківські маєтності перейшли до рук його брата – галицького каштеляна Яна Гольського. Однак ці землі не довго залишались власністю родини. З рук дружини Яна – Софії Замєховської маєтки перейшли до родини Потоцьких.
З цього часу і понад півтора століття, до 1777 року, Потоцькі були власниками Чорткова. Вони здійснили перебудову замку і провели роботи з його укріплення.
У 1672 році, внаслідок укладення Бучацького миру, Чортків опинився у складі Туреччини, а в замку була влаштована резиденція субпаші Подільського пашаликату. Після перемоги Яна Собєського під Хотином у 1673 році Чортків разом із замком був повернутий у власність Потоцьких. У 1676 році велика турецько-татарська армія під керівництвом паші Ібрагіма Шейтана здобула багато замків, в тому числі і Чортківський.
У другій половині XVIII століття маєтності Потоцьких у Чорткові перейшли до рук Садовських.
Внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Чортків увійшов до складу Австрії, Галицького дистрикту і належав до Заліщицького циркулу. У 1777 році останній власник Чорткова з родини Потоцьких – Вінцентій Потоцький продав місто разом з Вигнанкою і шістьма селами своєму шваґру Станіславу Садовському. А Садовські в 1779 році здали в оренду Чортківський замок під тютюнові склади австрійському урядові. Занедбаний і спустошений, він поволі перетворювався на руїну.
Сьогодні Чортківський замок є цікавим об’єктом для вивчення і становить особливий інтерес для істориків, археологів та краєзнавців. Проте ця визначна пам’ятка оборонної архітектури ще досить мало досліджена.
Відомо, що на території замкового дитинця була мурована криниця, але на даний час її місцезнаходження невідоме. Помітні залишки великої кількості підземель, але вони не вивчені, невідомі їхні об’єми. Всі архітектурно-відновлювальні роботи в Чортківському замку повинні бути зорієнтовані на збереження автентичного матеріалу, ретельне відтворення втрачених частин споруди зі збереженням історичного характеру на науковій основі.
На замовлення Національного заповідника «Замки Тернопілля» архітектурна майстерня Юрія Вербовецького виконала реконструкції та розробила попередні пропозиції з реставрації та функціонального використання замку міста Чорткова. Згідно з цими розробками кожен відновлений фрагмент Чортківського замку матиме свої функції: музейну, розважальну, готельно-ресторанну та інші.
Таким чином, необхідність розвитку замкового туризму в Україні є обґрунтованою і очевидною для становлення конкурентного туристичного ринку.
Володіючи таким багатим туристичним потенціалом, за умови його відновлення, збереження та раціонального використання, замок у Чорткові матиме міцний фундамент для побудови дієвої стратегії розвитку туристичної галузі Тернопільщини. Адже наша історія є запорукою могутньої і процвітаючої України!
Ольга Поліщук, керівник науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля»
