Наприкінці 2018 року мери чотирьох українських міст: Кам’янця-Подільського, Чорткова, Житомира та Львова оголосили про наміри поступово перевести енергосистему їх міст на відновлювану енергетику до 2050 року.
Очільники цих міст публічно підписали меморандум з міжнародною кліматичною організацією 350.org, чим підтвердили план місцевої громади використовувати лише енергію сонця, вітру та біомаси у 2050 році. Згодом до цього списку “зелених” міст приєдналося одне з найбільших міст Грузії – Кутаїсі, зробивши аналогічну заяву та підписавши меморандум з 350.org.
Виступаючи на під час щорічних міжнародних кліматичних переговорів Володимир Шматько заявив про своє бачення енергетичного переходу міста Чорткова: “Ми намагаємося змінити ставлення людей до свого міста. У Чорткова повинні бути конкретні плани і стратегії для переходу на чисту енергетику. Але без загальної стратегії країни не обійтися. Україні потрібен енергетичний план переходу на відновлювальні джерела енергії, який буде відповідати потребам людини і навколишнього середовища. Знайти правильні інструменти для справедливого переходу від вугілля до відновлюваної енергії. Уважно подивіться де Чортків – в це місто Вам варто приїхати, щоб побачити нові енергетичні рішення”.
Рішенням щодо переходу на ВДЕ зацікавилися і польські міста, що донедавна використовували лише викопне паливо. Адже спалювання вугілля – це надмірні викиди СО2 у повітря. Саме через цю проблему громади зараз відчувають невідворотну зміну клімату.
“Мери міст, які заявили про ціль перейти на 100% ВДЕ до 2050 року – це перші кліматичні лідери в Україні та Грузії. – повідомила Юлія Мельник, кампейнерка з відновлюваної енергетики 350.org в регіоні країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. – У 2018 році вони почали енергетичний перехід з політичних заяв. Проте, ми вже знаємо, що в 2019 році команди Житомира, Львова, Чорткова, Кам’янця-Подільського та Кутаїсі почнуть робити наступні кроки згідно нашого меморандуму – розробляти сценарії енергетичного переходу, а також кліматичні стратегії з планами адаптації міст до зміни клімату. Над цими документами будуть працювати місцеві команди, а також українські кліматологи та науковці Інституту прогнозування Академії Наук”.
