Відповідно до вимог Податкового кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб від надання в оренду земельної ділянки визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Відповідно до Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Нормативна грошова оцінка є базою для визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай).
Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюється на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до законодавства.
Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 12.01.2012 р. №355/22/6-12 нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2012 р. за 2011 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,0, який відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2011 рік – 104,6%.
У 2012 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996 р., земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995 р., та земель несільськогосподарського призначення та межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведеної станом на 01.01.1997 р. підлягає індексації станом на 01.01.2012 р. на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року №1185 “Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.
При визначенні у 2012 році нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай) коефіцієнт 1,756, на думку Держземагентства України, має застосовуватись до площі ріллі, що припадає на земельну частку (пай) по конкретному сільськогосподарському підприємству згідно із документацією щодо видачі таких сертифікатів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220 „Про затвердження Типового договору оренди землі” затверджено типовий договір оренди землі, п.13 якого передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі:
– зміни умов господарювання, передбачених договором;
– зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
– погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
– в інших випадках, передбачених законом.
З метою правильності визначення розміру орендної плати приймається грошова оцінка за 1 гектар землі, а не за пай в цілому.
