Заява Конгрегації у справах віровчення про канонічний статус «самозваних підгорецьких греко-католицьких єпископів», отців Іллі Догнала (Eliáš DOHNAL), ЧСВВ, Маркіяна Гітюка, ЧСВВ, Методія Шпіржіка (Metodej ŠPIŘIK), ЧСВВ і Роберта Обергаузера (Robert OBERHAUSER).
1) Святий Престіл з глибоким занепокоєнням спостерігав за діяльністю, розпочатою отцями Іллею Догналом (Eliáš DOHNAL), ЧСВВ, Маркіяном Гітюком, ЧСВВ, Методієм Шпіржіком (Metodej ŠPIŘIK), ЧСВВ, і Робертом Обергаузером (Robert OBERHAUSER), які, будучи виключені з Василіянського чину св. Йосафата, згодом самопроголосили себе єпископами Української греко-католицької церкви. Згадані священнослужителі своєю впертою поведінкою продовжують виступати проти церковної влади, завдаючи моральної і духовної шкоди не тільки Василіанському чину святого Йосафата й Українській греко-католицькій церкві, але й Апостольському престолу і цілій Католицькій церкві. Все це спричиняє розділення та неспокій поміж вірними. Вищеназвані священнослужителі, створивши групу підгорецьких «єпископів», нещодавно намагались отримати від компетентної цивільної влади своє визнання і подальшу реєстрацію як «Українська правовірна греко-католицька церква».
2) Представники Церкви на різних рівнях з самого початку цих сумних подій марно намагалися переконати їх не займатися діяльністю, яка, серед всього іншого, може ввести в оману вірних – що так і сталося з деякими з них.
3) Святий Престіл, який дбає про захист єдності і миру Христового стада, сподівався, що вищеназвані священнослужителі покаються і незабаром повернуться до повного сопричастя з Католицькою церквою.
На жаль, останні події, а саме невдала спроба державної реєстрації «підгорецької» групи під назвою «Українська правовірна греко-католицька церква», показали їхню впертість.
4) Отож задля охорони спільного добра Церкви і «спасіння душ», взявши до уваги те, що самозвані підгорецькі «єпископи» не подають ніяких ознак розкаяння, а продовжують творити сум’яття і заколот у спільноті вірних, особливо наклепами на представників Святого Престолу і місцевої Церкви та запевненнями, що Найвища влада Церкви володіє документацією, яка мала б підтвердити повну дійсність їхнього єпископського свячення, Конгрегація у справах віровчення прийнявши прохання, подане церковною владою Української греко-католицької церкви, а також іншими декастеріями Святого Престолу, вирішила даною заявою повідомити вірних, особливо з країн походження цих священнослужителів-самозванців «єпископів», про їх теперішній канонічний статус.
5) Ця Конгрегація, повністю відмежовуючись від дій згаданих самозваних «єпископів» і від їх вищенаведених неправдивих заяв, формально заявляє, що не визнає дійсності їхніх єпископських свячень і всіх тих свячень, котрі від них пішли чи походитимуть. Крім того, нехай буде відомо, що за своїм канонічним статусом чотири згадані самозвані «єпископи» є екскомунікованими відповідно до кан. 1459 §1 Кодексу канонів східних церков (ККСЦ), оскільки вироком другої інстанції Звичайного Трибуналу Української Верховно-Архиєпископської Церкви від 10 вересня 2008 вони були визнані винними у злочинах, про які сказано в канн. 1462, 1447 і 1452 ККСЦ, тобто в злочинах незаконного присвоєння уряду; розпалюванні бунту і ненависті проти певних ієрархів і підбурювання їх підлеглих до непослуху; а також злочині нанесення шкоди чиїйсь добрій славі через наклепницькі заяви.
6) Нехай також буде відомо, що назву «католицька», використовувану групами не визнаними компетентною церковною владою, слід вважати порушенням закону і зловживанням, відповідно до кан. 19 ККСЦ.
7) Вірні, тому, є зобов’язані не приєднуватися до вищеназваної групи, оскільки вона, зі всіма канонічними наслідками, є поза церковним сопричастям, та покликані молитися за членів цієї групи, щоб ті розкаялися і повернулися до повного сопричастя з Католицькою Церквою.
З Палацу Сант Уфіціо, 22 лютого 2012.
Вільям Кардинал Левада,
Префект
+ Луїс Ф. Ладарія, ТІ
Титулярний Архиєпископ Тибіки
Секретар
