Село Лосятин, що біля Почаєва Кременецького району Тернопільської області, згадується ще на початку XVI століття як власність шляхтичів Лосятинських. Щодня прочани, які прямують до всесвітньо відомої святині, милуються красою його краєвидів. А з крутої Лосятинської гори відкривається панорама величної Свято-Успенської Почаївської лаври.
Свого часу в селі діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». У Лосятині — два храми, загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, ветеринарний пункт. Основну інфраструктуру за скрутних економічних умов вдалося зберегти, а тепер селяни дбають про подальше відродження свого населеного пункту, залучаючи інвесторів. Зокрема, французька фірма «Данон» та американська Міжнародна благодійна фундація «Хайфер Інтернешнл» підписали з громадою угоду щодо вирощування полуниць для виробництва йогуртів на земельних паях лосятинців. Адже село здавна славиться масовим культивуванням цих ягід.
Одні, потрапляючи в скруту, опускають руки, інші — шукають вихід зі становища. Це можна сказати як про окремих людей, так і про цілі громади. Але не дарма ще й кажуть: «Яка сільрада, така й громада». Напевно, лосятинцям пощастило, що вже другий термін поспіль їхній самоврядний орган очолює ініціативна Надія Залевська. Мабуть, те, що виросла на цій життєдайній землі, залюблена в неї з дитинства, і виявилося спонукою, зумовило особливе бажання дати новий імпульс відродженню рідного села. Утім, як відомо, однієї ініціативи замало — потрібна підтримка однодумців та кошти. І односельці повірили їй, бо набридло роками їздити по заробітках. «На території сільської ради ніякого виробництва немає, і через те мені захотілося зробити так, щоб люди мали робочі місця. Адже в Лосятині півтори тисячі населення і ще майже двісті жителів у Борщівці, яка належить до сільради», — розповіла «Дню» Надія Залевська. Угода з фірмою «Данон» та фундацією «Хайфер Інтернешнл» — не перший проект, який лосятинці на чолі з сільським головою залучили для розвитку свого населеного пункту. Першим створили обслуговуючий кооператив «Лосятинське молочне джерело». А почалося з того, що якось Надія Залевська прочитала в журналі про програму Міжнародної благодійної організації «Добробут громад» мережі «Хайфер Інтернешнл», яка допомагає створювати обслуговуючі кооперативи. Отож звернулася за порадою до депутата Кременецької райради, директора ТОВ «Кременецьке молоко» Марії Задворної. «Ми поїхали до Шацька Волинської області, де вже діяв такий кооператив, щоб побачити, як усе працює.
Потім підготували документи, і от восени 2009 року створили багатофункціональний обслуговуючий кооператив, головний напрям якого — централізований збут молока», — розповідає сільський голова Надія Залевська. Перші кошти на його розвиток надійшли з благодійної організації «Добробут громад» і Тернопільської облдержадміністрації. За ці гроші закупили породисте поголів’я свиней, великої рогатої худоби, необхідне обладнання. — «Спочатку люди з обережністю дивилися на те, що корову дають у користування безплатно. Кого не просила очолити кооператив — усі боялися, але знайшовся молодий чоловік, Микола Новосад», — продовжує Надія Залевська. Наступним кроком співпраці з «Хайфер Інтернешнл» стало забезпечення селянських господарств елітним насінням зернових культур, найліпшими сортами картоплі. Тепер лосятинці впроваджуватимуть спільний полуничний проект за підтримки фонду «Данон Екосистем». До речі, в Україні запланована ціла мережа полуничних кооперативів, але саме Лосятин — перший. — «Ми знову подали проект. Як і започатковуючи кооператив, знову рік чекали на його затвердження. І от нам дають майже 10 млн гривень. Перших сімнадцять гектарів виорали і навесні вже завезуть саджанці полуниці, які дають набагато більшу врожайність, аніж наші сорти», — каже Надія Залевська. Як розповів директор кооперативу Микола Новосад, ягоди вирощуватимуть за новітніми технологіями, застосовуючи зрошування. Агрономи компанії проводитимуть спеціальні навчання. Протягом наступних років заплановано розширити площі, а згодом відвести під полуниці 100 га. Як обіцяє Микола Новосад, для тимчасового зберігання ягід обладнають охолоджувальну установку з морозильними камерами на 100 тонн. «Фірма «Данон» також зацікавилася малиною, бо наші люди, перебуваючи в Польщі, навчилися її обробляти, привезли сорти, — зазначає пані Надія. — Навіть якщо спочатку додасться хоча б триста робочих місць, то вже трьомстам людям не доведеться виїжджати за кордон, бо кожен зацікавлений працювати на себе на батьківщині». Інженер-механік Людмила Шандарук, яка свого часу повернулася в рідне село після занепаду підприємства-гіганта Тернопільського комбайнового заводу, на якому працювала, розповідає: «Багато років їздила на роботу до Польщі, та не виключено, що тепер залишуся й вирощуватиму полуницю для фірми «Данон», адже і я, і моя родина культивуємо ягоди, тож є певний досвід». «І людям вигідно, і для сільської ради податки, — каже сільський голова Надія Залевська. — У Лосятині не пустують будинки, бо розташовані неподалік від самого Почаєва і в нас їх купують. Дітей багато, молоді». Як зазначає пані Надія, ще до залучення інвесторів вдалося привести до ладу приміщення сільради, медпункту, зробити опалення там і в клубі. А почали з доріг. Спільно з громадою працювали і вкладали кошти. «Зробили тверде покриття, хоч раніше його в нас ніколи тут не було. До Борщівки маршрутку вдалося запустити двічі на тиждень. Плануємо до кінця року відновити дитячий садок. У задумах ще два проекти із залучення інвесторів, але про це ще говорити зарано, — розповідає Надія Залевська і додає: — маю таке бажання, доки я ще на посаді сільського голови і можу щось зробити для наших сімей, аби вони жили спокійно, не розпадалися через те, що доводиться заробляти на прожиття за кордоном». День
