Понад півтори сотні абітурієнтів Тернопільщини не змогли подолати прохідний рубіж незалежного оцінювання з обов’язкового предмету, втім амбіцій стати студентами вишів у них не відбавляти. Загалом вступна кампаня-2012 стала, мабуть, найскандальнішою за останні роки. Не останню роль у цьому відведено виборам до Верховною Ради. Напередодні цієї знакової події вища освіта стала блискучим засобом спекуляцій. Утім не все можна поділити на біле та чорне. До того ж, тривогу у питанні ЗНО варто бити не через помилки у тестових завданнях, а через результати оцінювання, якими більше половини учасників не підтверджують своїх річних оцінок.
Рекордний максимум лише у кожного 60-го медаліста
Вступну кампанію-2012 називають найбільш жорсткою за останні роки у плані конкуренції, адже претендентів на статус студента значно побільшало. Інше питання, чи здатна система освіти визначити справді достойних поповнити лави студентства. Чимало критики прозвучало на адресу ЗНО-2012, але навіть далеко неідеальне оцінювання виявилось спроможним підтвердити невтішну тенденцію щодо рівня підготовки випускників. Самі ж недоліки незалежного оцінювання його куратори не приховують.
– Із запровадженням змін Міністерства освіти та науки, молоді і спорту України до тестування та вступної кампанії-2012 розпочалося згортання тестування як реформи, на яку було багато сподівань, – розповідає заступник директора ТОКІППО з питань ЗНО та моніторингу якості освіти Юрій Шайнюк. – Врахування середнього бала атестата під час рейтингового відбору і додаткові бонуси переможцям, учасникам та призерам IV етапу олімпіад, ІІІ етапу Малої академії наук, творчих конкурсів та випускників факультетів довузівської підготовки на технічні та природничі спеціальності ставить у нерівні умови наших абітурієнтів. У відсотковому співвідношенні кількість призерів становить незначну частину від загальної кількості учасників ЗНО. Тому немає підстав категорично стверджувати, що незалежне оцінювання втратило свою вагу. У зв’язку зі скороченням навчального року цьогорічна вступна кампанія у частині ЗНО була у певній мірі знівельованою. На Тернопільщині учасниками тестування стали понад 7, 5 тис. осіб. Середня явка на тестування становить 91%., натомість близько 10% учасників не з’явилися на ЗНО. На це є певні причини. Зокрема, прохідний бал на профільний предмет становить 140 балів. Можливо, після реєстрації частина абітурієнтів вирішила, що вони не готові подолати цей рубіж. З іншого боку, в середньому на Тернопільщині учасники реєструвалися на чотири предмети. Натомість ВНЗ вимагає тільки три. Отримавши бажаний результат з трьох предметів, четвертий ставав для абітурієнта не потрібним.
Особливістю цьогорічного тестування стало застосування металошукачів. Така практика ставить у рівні умови всіх учасників оцінювання, оскільки виключає можливість користування засобами, які є додатковим джерелом інформації. На жаль, протягом тестування було виявлено 10 фактів користування мобільними телефонами. Такі учасники були вилучені з пунктів тестування без права участі у додатковій сесії. У Тернопільській області 14 учасників тестування набрали максимальну кількість балів – 200. Троє отримали максимум з біології, 4 – з історії України, 5 – з математики та по одному учаснику з німецької та української мови та літератури. Більша частина 200-бальників проживає у Тернополі. Також є представники Бережанського, Кременецького, Теребовлянського, Заліщицького та Збаразького районів. На жаль, немає жодного учасника, який би набрав 200 балів з двох і більше предметів. У порівнянні з минулим роком кількість 200-бальників значно зменшилась. Тут варто врахувати і те, що учасників ЗНО у 2011 році було майже на 3 тис. менше. Натомість 200 балів тоді отримав 21 учасник. Як правило, максимум набирають не випадкові учасники тестування, а призери та переможці олімпіад та конкурсів. А ось щодо медалістів є окремі питання. Їх на Тернопільщині цього року зафіксовано понад вісім сотень – більше 10% від загальної кількості зареєстрованих на ЗНО.
– На початку вересня УЦОЯО проводитиме аналіз результатів оцінювання і робитиме висновки. Сьогодні є питання до медалістів. В області їх налічується 856 осіб, а максимальних результатів тільки 14. Це є підставою для прийняття кардинальних заходів щодо зменшення кількості медалістів шляхом додаткової перевірки їхніх знань, – каже Юрій Шайнюк.
Знання підтягнуть індивідуалізовані класи
Факти зниження рівня підготовки абітурієнтів підтверджує і ректор ТНПУ ім. В.Гнатюка Володимир Кравець.
– Це не означає, що серед вступників немає розумних дітей, але загальна картина бажала би бути кращою. У Міністерстві освіти скептично ставляться до зростання кількості медалістів. Дивлячись на результати ЗНО, цього року багато учасників навіть не набрали мінімуму – 124 бали. Це теж говорить про рівень підготовки молодих людей, які вирішили вступати до ВНЗ. Виходить, амбіції в абітурієнтів є, а знань немає. Вирішення цієї проблеми потрібно починати у школі. Вчитель не має можливості повноцінно працювати, адже класи є дуже різнорідними. В одному колективі навчаються сильні діти і ті, які взагалі не проявляють зацікавленості до того чи іншого предмета. Відтак дуже важко дати кожному учневі той рівень знань, на який він претендує. Поки класи будуть формуватися без будь-яких критеріів, ситуація не зміниться. Сьогодні настала необхідність в індивідуалізованих класах, – кажеВолодимир Кравець.
До речі, навчальні заклади теж не покладають великої надії на медалістів. Як показує практика, більша їх частина «пролітає» ще у першому семестрі. Рівень цих абітурієнтів, на жаль, не такий серйозний, як цього вимагає їхній статус.
Щодо вступної кампанія, то вона цього року є синонімом слова «стабільність». Проблеми виникали тільки з єдиною електронною державною базою даних. На початковому етапі її ніхто серйозно не протестував на навантаження. У зв’язку з цим система у перші дні не працювала. Однак зараз ситуацію вдалося стабілізувати.
Протягом перших чотирьох днів вступної кампанії навчальний заклад прийняв понад дві тисячі заяв, втім до такої статистики у вузі ставляться дуже обережно. Адже не завжди за заявою стоїть майбутній студент. Абітурієнт має право обирати та подавати документи у різні навчальні заклади, але врешті-решт він обере один вуз. Як показує практика, більше половини заяв абітурієнти забирають.
– Держава дала можливість абітурієнту подавати документи у п’ять вузів на три напрями і він користується цим правом. Однак з цієї кількості навчальних закладів та напрямків він обриє, як правило, один, тому різниця між кількістю заяв та фактичних студентів є суттєвою, – каже відповідальний секретар приймальної комісії ТНПУ ім. В.Гнатюка Ігор Чеболда.
Традиційно найпопулярнішими є такі напрямки підготовки, як іноземна мова, переклад, географія, туризм, українська філологія. Уже зараз конкурс на державне місце на них складає три абітурієнта на одне місце. Торік же – вісім. Загалом максимальна кількість балів, яку може набрати абітурієнт – 800. Водночас середній бал вступників по університету становить у межах 700-720. З такою кількістю балів є усі можливості вступити на державну форму навчання.
Одним із плюсів вступної кампанії-2012 є збереження рівня держзамовлення на рівні минулого року. Більше того, на деяких спеціальностях кількість замовлених місць змінилася в сторону збільшення.
– Міністерство свідомо збільшує держзамовлення на точні науки: фізику, хімію, механіку, тому що в останні роки на цих напрямках відчувався дефіцит абітурієнта. Цього року теж є сумніви, чи зможе навчальний заклади виконати держзамовлення на ці напрямки. Наприклад, станом на 6 липня документи на інженерно-педагогічний напрямок подало 11 абітурієнтів, а на переклад 135, географію – 155.
Дискусійною залишається об’єктивність оцінювання знань учасників ЗНО різних років, адже протягом цього року зміст та складність завдань у тестах суттєво змінилися. За словами Володимира Кравця, дисбаланс у цьому плані згладжує той факт, що Міністерство свідомо змінило прохідний бал для учасників ЗНО-2012 у сторону збільшення. Фактично учасники тестування сьогодні перебувають у рівних умовах.
Бонус за довузівську підготовку – не панацея
Дісталось цьогоріч вступній кампанії і за додаткові бали (20 балів із профільного предмета) за підготовчі курси вищого навчального закладу.
– Частково поділяю зацікавленість у такому кроці вузів, але абсолютній більшості абітурієнтів ці підготовчі курси просто не доступні. Причина – додаткові фінансові витрати або просто віддалене місце проживання від вузу, – зазначає голова постійної комісії з питань освіти, науки, молодіжної політики, спорту, туризму та курортно-рекреаційної діяльності Тернопільської обласної ради Віталій Шафранський.
– Додаткові бали Міністерство дозволило надавати тільки на природничих напрямках. Однак вони погоди у вузі не роблять і преференції випускники курсів довузівської підготовки не мають. Оскільки на природничі напрямки є недобір, вони не ставлять абітурієнтів у нерівні умови, – пояснює Володимир Кравець. Більше того, не всі випускники природничих одразу отримують по 20 додаткових балів. Їх кількість залежить від того, як слухач курсів здає випускний екзамен. Загалом курси довузівської підготовки дають можливість нашому майбутньому студенту адаптуватися до режиму роботи навчального закладу.
Натомість керівника вузу турбує інше питання.
– Те, що сьогодні вуз практично не бере участі у вступній кампанії – це, з одного боку, прекрасно. З іншого – є певні питання, особливо це стосується педагогічних навчальних закладів. Вони не бачать свого майбутнього студента, тому не можуть оцінити, чи може він навіть при високих балах бути вчителем, чи достатнього в нього комунікативних навиків, комунікабельності. По суті у нас набір не абітурієнтів, а документів, каже Володимир Кравець.
А ось жодних застережень щодо електронної подачі документів у ректора немає. Це додаткова можливість зекономити час і навіть кошти, особливо для тих абітурієнтів, які подають документи у навчальні заклади у різних містах. Кожна п’ята заява у навчальному закладі подана саме у такий спосіб. Втім ректор не рекомендує подавати заяви у перші дні прийому документів. Тоді можливі збої у роботі системи. Дата подання заяви на місце у рейтингу не впливає. Але при електронній подачі документів потрібно бути дуже уважним і проконтролювати, чи надійшли документи до вузу, а університети повинні повідомляти про це абітурієнтів.
Зоряна Гарасимів («Номер один»)
