Бізнесмен Сергій Токарєв: Світ не був готовий до прориву у розвитку штучного інтелекту
Для вітчизняної ІТ-галузі 2023 рік можна вважати знаковим: у лютому бот ChatGPT, створений компанією OpenAI, почав працювати в Україні (за винятком територій, які тимчасово окуповані Росією). Його вже активно використовують у роботі. Але серед багатьох експертів стрімкий розвиток АІ викликав побоювання. Чи зможемо ми й надалі контролювати ШІ? Які професії він замінить? Хто буде відповідати, якщо алгоритм зашкодить користувачу? На ці та інші запитання спробував відповісти співзасновник компанії Roosh і засновник ІТ-вузу SET University Сергій Токарєв.
Розвиток AI у найближчому майбутньому
На думку бізнесмена, нам пощастило стати свідками революції штучного інтелекту. Але виявилося, що до неї ніхто не був готовим. Людство не очікувало, що алгоритм, який створювався для простих, нудних завдань, навчиться ще й писати картини, тексти та музику. І це тільки початок. ШІ розвиватиметься й надалі, тому сьогодні складно передбачити, які результати він покаже у майбутньому. Цей процес викликає занепокоєння у представників різних сфер – вони побоюються, що їхня кар’єра рано чи пізно завершиться, оскільки їх замінить машина.
Але Сергій Токарєв не бачить загрози в АІ. Він вважає, що цей інструмент слід розглядати не як конкурента, а як ще одну корисну технологію. Зараз ми маємо справу з величезною кількістю інформації. Їхня обробка займає все більше часу, оскільки можливості людського мозку обмежені. Це призводить до того, що продуктивність праці падає. Штучний інтелект може швидко зібрати, проаналізувати та систематизувати дані. Він пришвидшує робочі процеси.
Головне завдання сьогодні – розібратися, як працює алгоритм, та навчитися його використовувати. Від цього залежить його ефективність. Це добре видно на прикладі промптів – команд, які лежать в основі результатів GPT. Простої постанови завдання недостатньо, запит потрібно правильно сформулювати. Власне складання промптів вже можна вважати новою спеціальністю, яку слід опанувати людям.
«Я думаю, що врешті решт залишаться тільки спеціалісти високого рівня – експерти, які будуть керувати штучним інтелектом», – припускає бізнесмен.
Яку роботу візьме на себе АІ
Серед галузей, у яких може бути корисним штучний інтелект, Сергій Токарєв виділяє комунікацію. Наприклад, машина може замінити оператора техпідтримки: інформувати щодо продуктів і послуг, озвучувати її клієнтам, й до того ж робити це швидше за людину. Через кілька років під час розмови телефоном ми вже не зможемо відрізнити реального співбесідника від тренованого бота, який розрізняти ваші емоції й відповідатиме у потрібному форматі.
Частково штучний інтелект замінить навіть асистентів. З’являться спеціальні програмні забезпечення, які прийматимуть та оброблятимуть дзвінки та електроні листи, складатимуть розпорядок дня, вноситимуть зміни у календар і повідомлятимуть про важливі зустрічі – загалом, вони зможуть полегшити життя людини.
Зі слів Сергія Токарєва, здебільшого ШІ вплине на принцип пошуку. GPT вже зараз знаходить потрібну інформацію за запитом, але на відміну від звичних сервісів його результати не продиктовані рекламою.
«Мені відомо, що розвиток ШІ викликав занепокоєння у корпорації Google, яка розуміє, що програє. Навіщо потрібна пошукова система, у якої відповіді продиктовані рекламодавцем, якщо завдяки ChatGPT можна отримати якісне та точне розв’язання конкретної проблеми?» – розмірковує підприємець.
Перепони на шляху розвитку штучного інтелекту
Крім побоювань за працевлаштування, прорив ШІ підняв низку етичних питань. На думку Сергія Токарєва, саме цей фактор найбільше впливатиме на майбутній розвиток технології. Наприклад, наразі немає відповідей на запитання, чи можна використовувати для роботи ChatGPT фото, котрі є у публічному доступі, й чи може власник цих знімків вимагати видалити зображення.
Більш того, нинішня версія GPT має етичні обмеження і не може дати інформацію про те, як створити вибухівку або приховати злочин. Але хто буде контролювати технології, створені на основі АІ таємно від усіх? Що завадить будь-якій державі або компанії розробити аналог GPT, яка буде генерувати відповіді без цензури?
Нарешті, сучасна юридична система, яка будувалась століттями, поки що не може розв’язувати питання, пов’язані з використанням ШІ. Немає законів, які б визначали, хто нестиме відповідальність за його роботу, помилки або завдану шкоду: розробник технології, користувач або сам алгоритм. Також невідомо, під чию юрисдикцію підпадатимуть дії ШІ, адже норми та правила у різних країнах відрізняються.
Проте Сергій Токарєв впевнений, що протидіяти розвитку штучного інтелекту не варто, інакше ми ризикуємо перетворитися у луддитів 21 сторіччя. Немає жодного сенсу руйнувати те, що можна використовувати для покращення життя.
