Приводом відвідити соціальний магазин стола розмова двох пенсіонерок в маршрутному таксі, в якій жіночки жалілися, що в соціальних магазинах є товари навіть дорожчі, як в звичайних супермаркетах, та й купити там нічого, завжди порожні полиці як за часів СРСР.
Моя цікавість не давала спокою, і от, Центр, Соціальний магазин. При вході відділ, з горілчаними виробами в якому купкою стоять студенти і купляють слабоалкогольні напої. Пройшовши далі відділ продукти і цукерки, в якому як казали бабусі напівпорожні полиці. Увагу привертає холодильник з ковбасою та сирами, але тут мимоходом задаю собі питання: “Для чого в соціальному(!) магазині сирокопчені ковбаси трьох видів і сирний крем який вартує аж 18,60 грн, за 200 грамів?”, – хіба наші пенсіонери настільки заможні, чи то магазин не для звичайних пенсіонерів.
Ще цікавішим виявився відділ цукерок, в якому найширше представлений асортимент недешевої торгової марки Рошен, та і звичайних карамельок, і цукерок в ціновій категорії в межах 30-50 гривень знову ж таки не виявилось, чи то їх швидше розбирають, чи і взагалі не завозять. Хліба на майже одинадцяту годину ранку не виявилось на полицях магазину.
Такий розрекламований магазин не справив на мене ніякого позитивного враження адже, ні дорогі ковбаси, ні шоколадні цукерки, ні тим більше,алкоголь не є тими продуктами, які в першу чергу потрібні людям похилого віку. Крім того, коли голова обласної державної адміністрації Хоптян хотів побудувати соціальний магазин в якому плануввали продавали в першу чергу продукти агропромислового комплексу області, то міськрада не виділила під нього землю. Невже боялися конкуренції? Виникає питання Соціальний магазин для “галочки” чи для людей?
