Архітектурний шедевр 18-го століття під загрозою руйнування. Ратушу в містечку Бучач Тернопільської області ще в радянські часи визнали пам’яткою національного значення. Тільки ось ставлення до унікального спорудження, м’яко кажучи, варварське. За весь період існування будівля жодного разу якісно не реставрували. Правда, роботи почали кілька років тому. Але – так і не закінчили. Рідкісна ліпнина, яку так цінують за кордоном, зараз просто обсипається на землю.
Бучацька ратуша – еталон пізнього бароко. Її побудували в 1751 році. Зараз же всередині – повна розруха. Це – наслідок неякісної реставрації, яку провели в кінці вісімдесятих, розповідають краєзнавці. Спочатку продірявилася дах, потім зі стін обсипалася фарба. А це – все, що залишилося від чотирнадцяти скульптур, що прикрашали фасад. Від композиції “Самсон роздирає пащу леву” – вціліла лише голова біблійного богатиря.
Лариса Легка – директор краєзнавчого музею Бучацького району:
Ніхто не слідкував за ними – куди вони поділися нікому навіть невідомо – ще під час першої реставрації. Зараз в нас в музеї є тільки фрагменти скульптур робіт Пінзеля.
Безповоротно загублено і елементи унікальних орнаментів і ліпнини.
Нову реставрацію почали в 2006 році. Закінчити планували за 4 роки – до ювілею Бучача. Але не змогли – і ратуша до сих пір у лісах.
Відновлювальні роботи оцінили в майже 8 мільйонів гривень. За три роки з держбюджету виділили лише половину суми. Коли реставраторам перестали виплачувати зарплату – вони все кинули і поїхали.
Ярослав Пелехатий – начальник відділу містобудування, охорони пам’ятників і контролю за будівництвом Тернопільській області:
У 2011 році відбувається передача компетенцій чи Повноваження від Мінрегіонбуду до Міністерства культури. Одне МІНІСТЕРСТВО здали повноваженя, інше так в ті Повноваження – якійсь збій фінансування.
Гроші на порятунок ратуші і чиновники, і жителі Бучача просять у Кабміну – вже третій рік. Безрезультатно. Весь цей час в підвалі збирається вода, яка руйнує фундамент. А недавно – продірявилася і тимчасова дах – на стінах з’явилися плями.
Микола Козак – історик, краєзнавець:
Від ці стіні над карнизами – смороду є темного кольори, раз вони є темного кольору – то видно, замокають. Коли прийде зима, буде мороз, тоді Це все буде розтріскуватися.
Городяни в те, що коли-небудь ратуша поверне собі колишню славу найвродливішої в Україну, – уже майже не вірять. А місцевий художник Анатолій Рудницький навіть картину написав «Вічна реставрація. Символ Бучача” – http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/07/21/848426.html
