Архітектурне обличчя яке творили польскі і австрійські архітектори, спотворили сучасні




Чортків має цікаву і неповторну історію. Кожна держава, до складу якої входило місто, залишила свій відбиток у містобудівному, архітектурному та культурному середовищі. Тут працювали найкращі з австрійських і польських архітекторів, пише Золота Пектораль




Споруди історичної частини міста (їх небагато) нагадують будівлі Відня, Будапешта, Бухареста, Ґраца, Львова, адже зведені вони за індивідуальними проектами геніальних тогочасних зодчих. Тодішня влада, себто бургомістри міста (нині прийнято називати міськими головами чи мерами) та міські жителі не шкодували коштів на оздоблення будівель, тому Чортків отримав дивовижні споруди з ліпниною, вишуканими балконами та іншими численними архітектурними прикрасами. У місті здавна панував витончений смак, європейські погляди на життя й архітектуру. Чортків завжди був містом привабливим для туристів, тут вони черпали і черпають якусь особливу енергетику.
Можливо це нагадування збурить свідомість нинішніх мешканців міста і вони не тільки будуть віддавати йому словесну шану, але й свої дієві увагу і любов, а влада дбатиме про прибирання вулиць, ремонт доріг тощо. Місто століттями розбудовували, розвивали, а сьогодні, складається таке враження, що воно доживає свого віку, тримаючи ще в собі живу душу німих будівель, які дивляться на те, як осипається їхня зовнішня краса.
Мені сподобався один вираз, що місто – це не просто геометрія вулиць і споруд, воно має в собі життя – НАС, а життя має душу і вимагає догляду.
Серце нашого Чорткова – це Ратуша, що височіє на Ринковій площі, костел св.Станіслава, розкішний своїм виглядом “Бристоль”. Щоправда останньому віднедавна відведена сумна перспектива. Століттями він був поважною ресторацією, а зараз став магазином “дешевого китайського щастя”.
Мушу згадати і про величаву будівлю Чортківського суду. Слів не доберу, щоб написати комусь подяку за той аркушик паперу з коротеньким змістом, що вже кілька місяців висить на дверях суду: “ОБЕРЕЖНО ОБВАЛЮЄТЬСЯ БАЛКОН”. Це, хтось так думаю, вирішив покепкувати з нас, бо ніяке застереження не вбереже наші голови, якщо, не преведи Господи, той балкон обвалиться.
Колись доля була прихильна до Чорткова, пославши їй мудрих керманичів-бургомістрів, талановитих архітекторів, а у сьогоденні – пройдисвітів і заробітчан. Кажуть, що історія має здатність повторюватись. Можливо нам ще пощастить й місто отримає і мудрих керманичів, і кошти для відбудови та реконструкцію історичних будівель, налогодиться в місті й культурно-просвітницьке життя. До того всього, за невеликий проміжок часу, буде помальована врешті-решт і наша Ратуша з півником, і Чортків знову набуде європейських рис.

Вікторія Пахолюк

11111111111

666666666666663333333333333




Категорії: Регіони

Теги: ,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: