Сьогодні модно писати аналітичні статті про те що ж буде далі після майдану та при перемозі революції чи контрреволюції, яка з усіх сил вже «дусить» усіх хто посмів підтримати і приєднатися до народного спротиву.
Редакція сайту Реально вирішила проаналізувати, як поводять себе в революційних умовах чиновники на Тернопільщині в залежності від того, до якого клану Партії регіонів (бо представників інших партій в правлячій верхівці немає) належать.
Отже, розпочнемо з найвищої посади на Тернопільщині – представника президента в Тернопільській області, голову державної адміністрації – Валентина Хоптяна.
Всім і давно відомо, що на найвищу посаду області цей представник Хмельниччини прийшов за протекції тоді ще заступника глави Адміністрації Президента Януковича Станіслава Скубашевського. Тож, за нашими оцінками, він є представником так-званої групи «стародонецьких» та є близьким до самого Януковича, тож в умовах революції та майдану, цей клан «своїх не здає» та є фактично рушієм і основою контрреволюції. Про те, що вони «своїх не здають» мешканці Тернопільського краю знають добре, адже після аврії, яку як стверджують очевидці і громадськість зробив саме губернатор, здали усіх, «стрєлочників», деяких як Бортняк навіть коли все втишилося «пристоїли», а віддувається і досі екс-очільник ДАІ Віктор Пак.
Ситуація ніби мальвана із раелій “на верху” коли за кривавий розгон майдану відповідають “стрілочники” – Попов і Сівкович.
Наступним по значимості є не перший заступник Хоптяна Микола Головач, який працює в ОДА багато років переходячи «в спадок» від очільника до очільника і виконуючи реальні задачі та рідко граючись у політику.
Те саме можна сказати і про Василя Гецька який займається економічним блоком і є фахівцем, і зовсім не політиком.
Цікавіша ситуація із «замом Валентина Антоновича по партійній лінії» багаторічним керівником штабу ПР на Тернопільщині і ще нещодавно «замом по ідеологічних питаннях» в ОДА пластуном Петром Гочем, який в умовах революції став першим хто їй протидіє на Тернопільщині. Саме йому, приписують зв’язки із братами Клюєвими. Тому не дивна його поведінка щодо влаштування провокації із ніби то неможливістю пройти до кабінету і написанням заяви в суд на активістів і і ініціаторів страйку під ОДА, саме йому належить вся ідеологічна робота із кишеньковими політологами і технологами, тролями і «підконтрольними» ЗМІ, які пробують переламувати ситуацію і показувати її так, як потрібно Петру Володимировичу. Саме він був помічений на антимайдані і тримав на контролі питання тернопільських бюджетників (особисто!). Нічого дивного, якщо, як то кажуть «дивитись в корінь» Гоч-Клюєв.
До іншої «групіровки» належить «комсомолець» Юрій Желіховський, який під шумок революції зламав ногу і спокійно відлежується на лікарняному ліжку (ми звичайно співчуваємо і бажаємо якнайшвидшого одужання). Не дивно, що із вищезгаданим Петром Гочем в Юрія Желіховського є свої складні і суперницькі стосунки то зараз все стало зрозуміло, як за вуха президента боряться Клюєв і Льовочкін, так за вплив на Хоптяна боряться представники цих кланів на Тернопільщині. Юрій Желіховський належить до групи до якої входить екс-керівник Укравтодору Демішкан і його «подєльник» кандидат в народні депутати Володимир Клименко.
Серед директорів департаментів із чіткою політичною орієнтацією ми проаналізували двох – це прямий представник і ставленик Фірташа Іван Запорожан, який спочатку пробував чинити тиск на освітян міста Тернополя, які страйкували і дійшов до співчуття революції, також Богдана Олексишин, яка вийшовши в розгар протестів з відпустки раптом захворіла – вона є непрямим представником групи Льовочкіна.
Отже в залежності від коливання впливу Лювочкіна-Фірташа і братів Клюєвих залежить і спокій на маленькій Тернопільщині. А Хоптяну ще сидіти і сидіти на своїй посаді може і до кінця Януковича… “бо донєцкі своїх не здають”
