Майбутні депутати можуть скільки завгодно брехати про свої доходи, бо виявляється, що ніхто не повинен перевіряти достовірність поданих до ЦВК декларацій про доходи.
Кандидати у депутати витрачають мільйони гривень на виборчі кампанії, хоча згідно з деклараціями про доходи вони ледь не бідняки, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.
Зневага до декларації у багатьох кандидатів стає очевидною, досить лише зазирнути в оформлені ними папірці.
Наприклад, декларація кандидатки Таїсії Повалій. За цим документом ані вона, ані члени її сім’ї не мають не те що землі й будинку, а й навіть малесенької квартирки. Причому ніякого житла не орендують, тож де живуть – невідомо. Хоча в інтернеті повно фотографій кандидатки в оселі.
Також у співачки немає коштів на банківських рахунках та жодних заробітків, одержаних за кордоном. Хоча, якщо зайти на персональний сайт Таїсії Миколаївни, то можна побачити, що вона постійно гастролює, переважно сусідніми країнами. Співачка не мала можливості пояснити ТСН-Тижню де правда, бо саме була в одній із таких поїздок.
А ось у декларації Михайла Поплавського вказано, що він має усього 15 квадратних метрів землі і не володіє жодним автомобілем. При тому, що торік заробив понад 5 мільйонів гривень, а на рахунках тримає майже 20 мільйонів. Представники ректора-співака зміст його декларації не коментували.
Заможним постає і футболіст Андрій Шевченко, який за минулий рік отримав понад 13 мільйонів гривень. У нього та його агітаційного сусіда Остапа Ступки одні з небагатьох правдоподібних фінансових звітів серед столичних політиків.
Проте найцікавішим виявилось те, що за новим законом від минулого року достовірність даних у декларації не перевіряє ніхто. Податкова служба позбавлена таких повноважень, а Центрвиборчком не наділений ними.
“Ви ж знаєте, якщо законом не передбачено, то державні органи не можуть виконувати те, на що їм законом не надано права… А зараз не передбачено “, – пояснив юрист, експерт з виборчого права Сергій Кальченко.
Легке покарання може бути лише за невчасно подану до ЦВК декларацію. Це штраф до 13,5 тисяч гривень. А от за правдивість даних кандидат взагалі не відповідає, його навіть не можуть зняти з виборів. Тобто писати можна, що заманеться – хоч суцільну брехню. Остерігатися слід лише конкурентів, які можуть використати вказані відомості проти кандидата.
Кальченко додає, що немає однакової практики щодо подання декларацій про доходи кандидатами у депутати чи президенти. Наприклад, законодавство Вірменії і Албанії взагалі не передбачає подання таких відомостей.
Тож самі виборці мають вирішити, наскільки чесним є той чи інший кандидат і чи варто за нього голосувати. Перевірити матеріальну незалежність і порядність кандидатів на окрузі просто. Це лише 5 хвилин в інтернеті на сайті Центральної виборчої комісії. Всі декларації там у вільному доступі. І брехунів видно одразу.
На Тернопільщині видно також хто і як підійшов до заповнення декларацій, лише деякі “зразки” випливають у памяті миттєво – кандидат побратим – свободівець Головко, який живе і при цьому не погано не на власні заробітки, а на передані мамою гроші із США при цьому маючи бізнес судячи з усього не успішний.
Кандидат-революціоонер Фіалка живе на виплати по безробіттю і при цьому не погано розвернув виборчу кампанію.
Кандидат по Тренополю Копак який заробив 16! гривень за рік і називає себе пророком – мабуть також щось наплутав в декларації.
Володимир Кухар розпрчав збір коштів на те, щоб внести заставуу ЦВК, тож чи такі нам потрібні обранці?
