Виборча кампанія 2012 року вирізняється кількома особливостями. Досі майже третина виборців не визначилися з своїми уподобаннями. Вибори знову відбуваються за змішаною системою, коли половина кандидатів обиратиметься за закритими партійними списками, а половина у мажоритарних округах. Така система накладає певні особливості.
Очевидно, як і в минулому, реалізовуватиметься дві стратегії. Для партійних списків збережеться класична схема, коли добре відомий і авторитетний лідер буде тягнути за собою весь список. Тут не буде нічого нового.
Щодо мажоритарних округів, то вже застосовують дві різні стратегії. В одному випадку лідери тягнуть за собою мажоритарного кандидата. В іншому – сильний мажоритарний кандидат підтягує рейтинг відповідної партії. Першу стратегію, очевидно, обрали представники об’єднаної опозиції, де її лідери з’являються у зовнішній рекламі разом з відповідними мажоритарними кандидатами, відкрито агітують за них. Другу стратегію, швидше за все, обрала партія «УДАР». Принаймні, можна спостерігати цікаву тенденцію. Якщо на початку виборчої кампанії лідер цього об’єднання з’явився у зовнішній рекламі практично з усіма кандидатами, то тепер залишився лише з тими, хто з великою ймовірністю вийде переможцем. Зокрема, Кличка можна побачити на бігбордах з львівським кандидатом Дмитром Добродомовим, якого вважають одним з лідерів перегонів, особистий рейтинг якого з великою ймовірністю перевищує партійний рейтинг. Разом з тим, у інших округах там, де кандидати є значно слабшими, складається враження, що політичні технологи вирішили свідомо розвести мажоритарну і партійну кампанії. У цих округах, зокрема у Львові, Тернополі лідер «УДАРу» зник із зовнішньої реклами. Паралельно з’явилися заяви представників «УДАРу» про наміри домовлятися з об’єднаною опозицією про можливість зняття кандидата на користь найбільш рейтингового від ВО «Батьківщина» чи того ж таки «УДАРу». Можна пропустити, що домовлятися будуть саме в тих округах, де досі «рейтинг партії» тягнув мажоритарника і там, де Віталій Кличко «зник з бордів».
У випадку вибору партій люди можуть визначитися. Але ця прихильність до партії не обов’язково приведе до підтримки мажоритарного кандидата. Якщо при виборі партії люди, швидше за все, будуть орієнтуватися на лідерів, то у випадку мажоритарників будуть детальніше вивчати їхню діяльність, аналізувати, хто з цих депутатів залишиться на місцях, хто реально займатиметься проблемами округу. Тут немісцева прописка і апеляція «до партії» замість послання на власний досвід і власні плани може зіграти злий жарт з представниками рейтингових сил.
Роман Соломонюк, політолог
