Чим українські вибори відрізняються від демократичних?
У нас кандидати в депутати не зобовязані нічого доводити народу. Вони можуть вступити в популярну партію, покрасуватися з її лідером кілька разів на мітингах, поручкатись з ним на білбордах і підтримка забезпечена. Навіщо їм той народ? Головне переконати виборців патріотичними гаслами, щоб повірили й просидіти нічого не зробивши в керівному кріслі в області, а потім на тих самих гаслах «їхати» в парламент з конкретними планами там «боротись», а не працювати для громади.
Як інакше можна пояснити те, що Олексій КАЙДА не погодився зустрітися з Юрієм ОЛІЙНИКОМ на теледебатах, на які Олійник його публічно запросив? Зрозуміло, що не має що Кайда сказати громаді про те, над чим працював ці роки, відколи обласною радою керує. Не має що сказати про те, з чим іде, що відстоюватиме в парламенті для Тернополя, бо, напевно, не планує цього робити. Планує тільки, що переможе, спираючись на партійні плечі. Треба ж наскільки не поважати тернополян, щоб бути впевненим у їх зазомбованості партійними гаслами, так ігнорувати тернопільську громаду, щоб не розповісти про свою позицію, плани! Ні, все-таки це – не ігнорування громадою. Логіка Кайди очевидно простіша: навіщо дебатувати про те, що не плануєш для громади робити?
