Ні для кого не є секретом, що провладні політичні партії і їх сателіти подаючи списки кандидатів у члени дільничних виборчих комісій, не гребували ні чим. Записували туди інвалідів I групи, паралізованих, неповнолітніх тощо, при цьому здебільшого ці люди не мали територіального відношення до тих комісій на які вони подані (у разі чогось, їх планували замінити).
Але цікавий випадок стався на Окружній виборчій комісії в Зборові (в/165). Там від політичної партії Ліберальна України на одну з дільниць Зборівщини поданий такий собі Орест Володимирович Гульовський (1948 р.н.), мешканець одного з сіл Збаражчини. Здавалося, що тут дивного, ну хоче чоловік з одного району працювати на ДВК у іншому районі. Але цікаве в іншому. Цей чоловік – це батько кандидата в народні депутати по виборчому округу №164, екс-голови Збаразької РДА Володимира Орестовича Гульовського. Напрошується думка, чому то батько не підтримує сина в своєму рідному селі, а їде невідомо куди на вибори. А правда набагато простіша – заява на участь у роботі в виборчій комісії Гульовським-старшим була подана без його відома.
Як пояснив «Номер один» Гульовський-молодший, його батько мав намір працювати в ДВК, але, по-перше, він претендував на одну з дільниць Збаражчини, по-друге, заява подавана від Української народної партії. На думку Володимира Гульовського, оскільки кандидатура батька не пройшла для роботи в ДВК на Збаражчині, а документи були в наявності (заява та копія паспорта), то, очевидно, різного роду махінаціями його дані були подані в зовсім іншу окружну комісію. При цьому, за твердим переконанням Володимира Орестовича, його батько за жодних обставин би не працював на лібералів, та ще й іншому районі.
