19 листопада в Україні вступає в дію новий Кримінальний процесуальний кодекс. Отож вітчизняна юриспруденція кардинально зміниться. Причому нововведення стосуватимуться не окремих розділів чи підрозділів, а всієї правничої машини. Насамперед достатньо буде повідомити міліцію про злочин, як одразу порушується кримінальна справа із занесенням в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань. Більше того, слідчий та оперативний працівники міліції всі свої дії повинні будуть узгоджувати з прокурором, котрий контролюватиме цю справу. Більше того, для проведення кожного нового кроку потрібен буде дозвіл суду. Однак вже нині суди перевантажені, тож не важко уявити черги, скажімо, у Тернопільському міськрайонному.
Варто зазначити: якщо зараз ми користуємось римо-германською системою права, то новий Кодекс за основу взяв англо-саксонську, тобто кардинально інший механізм дії. Більше того, вітчизняні правники зауважили, що український КПК дуже схожий із запровадженим у Грузії. А, наскільки відомо, свого часу Грузія запозичила систему права у Сполучених Штатів.
По гарячих слідах
«Насамперед за новим Кодексом правопорушень – два: злочин і кримінальний проступок. Фактично зараз, коли людина повідомляє про вчинене кримінальне правопорушення, протягом 3-х чи 10 днів проводиться попередня перевірка, насамперед беруться пояснення. За новим КПК розслідування не відкладається для перевірок, а зразу починаються слідчі дії і порушується кримінальна справа, – пояснив заступник начальника слідчого управління УМВСУ в Тернопільській обл., підполковник міліції Олександр Богомол. – Усі злочини будуть розслідувати слідчі або інші працівники органів внутрішніх справ. Кримінальні проступки – працівники інших підрозділів УМВС, наприклад, з оперативного, карного розшуку, по боротьбі з економічною злочинністю. На жаль, поки законодавець чітко не визначив, що таке кримінальні проступки. Є інформація, що йдеться про всі нетяжкі злочини – крадіжка без кваліфікуючих ознак (на вулиці, у громадському транспорті, без проникнення у житло), навіть вчинений без насильства грабіж. Також припускається, що до кримінального проступку з Адміністративного кодексу буде включено тяжкі адміністративні проступки, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння».
За чиновників візьметься Бюро розслідувань
КПК суттєво збільшує діяльність міліції та зменшує Службі безпеки, у прокуратурі не буде слідства. Проте створюється окремий орган – Державне бюро розслідувань (ДБР), що буде розслідувати кримінальні справи високопосадовців. МВС віддаються повністю всі злочини економічної спрямованості, кримінальні.
«Змінюються функції прокурора. В основному робота прокуратури буде зосереджена на підтриманні державного обвинувачення – здійснення процесуального керівництва за розслідуванням кримінальних справ, – зауважив прокурор Чортківської районної прокуратури Богдан Іжук. – Тобто якщо зараз прокуратура здійснює нагляд, то за новим КПК – процесуальне керівництво та братиме більшу участь у розслідуванні злочину. З моменту, коли до прокуратури потрапляє заява про злочин, протягом доби її заносять у так званий Єдиний державний реєстр досудових розслідувань (ЄДРДР). Відповідно кримінальна справ не порушується, а буде стадія порушення справи з моменту занесення її до ЄДРДР. З цього часу прокурор вступає у кримінальну справу, тобто певного прокурора буде закріплено за конкретною справою.
Якщо зараз справа потрапляє у прокуратуру вже на завершальній стадії, наприклад, слідчий міліції звертався за дозволом на обшук і його підписує прокурор або його заступник. То за новим КПК прокурор прокуратури закріплюється за справою від початку і братиме участь в її розгляді у суді. І змінювати прокурора не дозволено. Хіба у виключних випадках. Тобто прокурор буде здійснювати процесуальне керівництво і відповідатиме за розслідування карної справи, давати вказівки, робити зауваження, а працівники міліції зобов’язані погоджувати з ним свої дії, наприклад, щодо проведення обшуку, виїмки документів, обрання міри запобіжного заходу. Прокурор буде вирішувати, чи можна особі повідомити про підозру, це своєрідне пред’явлення обвинувачення сьогодні. До того часу особа має статус свідка.
Усі запобіжні заходи обиратиме суд. Якщо раніше це були лише тримання під вартою, то зараз вводяться нові запобіжні заходи, наприклад, особиста порука, особисте зобов’язання. У суді вводиться посада слідчого судді. Прокурор буде звертатись у суд за дозволом на затримання, арешт, обшук, тримання під вартою. А саме прокурор нестиме дисциплінарну та кримінальну відповідальність, наприклад, за незаконні дії проти людини, порушення її конституційних прав».
Про себе знатимемо все
Новий КПК суттєво розширює право громадян, зокрема – права підозрюваного, обвинуваченого. При цьому права потерпілого практично не змінюються.
Суттєво, що при проведенні негласних слідчих дій (встановлення місцезнаходження електронного засобу (мобільного телефону), прослуховування, спостереження за особою, річчю, місцем, виконання спеціалізованого завдання за розкриття злочинної діяльності організованої групи тощо), тобто те, що раніше суворо було засекречено, новий КПК дозволяє у рамках оперативно-розшукових заходів, насамперед чітко розписано права та обов’язки міліції.
«Варто акцентувати на понятті «негласні слідчі дії», – підкреслив Олександр Миколайович, – не пізніше, ніж через рік, але одразу після завершення досудового розслідування особа, відносно якої проводились ці дії, обов’язково письмово має бути повідомлена. Наприклад, громадянина Н. підозрювали у вбивстві і прослуховували його розмови. Минув рік, вбивство не розкрили, вбивцю не встановили, але й не підтвердилась участь Н. у злочині. Відповідно до нового КПК, його повинні письмово повідомити, що відносно нього проводилось прослуховування. Відтак державні служби, котрі проводять розслідування, негласні слідчі дії, будуть набагато виваженіше робити свою роботу, втручатись у приватне життя людей, адже потім про це потрібно повідомляти особі, у свою чергу, громадянин може оскаржити дії працівників міліції».
Як позитив, одразу проводяться всі експертизи й експерта повідомляють про кримінальну відповідальність про дачу неправдивого висновку. Зараз же, поки не порушена кримінальна справа, в експертних установах проводяться дослідження, але спеціаліст (на даному етапі в такій якості перебуває експерт) не попереджається про кримінальну відповідальність. Трапляється, що на початках спеціаліст підтверджує, ніби почерк підозрюваного, а потім експертиза спростовує попередній висновок спеціаліста. Відтак експерт буде більш виважений у висновках.
Кодекс захистить… злодіїв?
Проте навряд як позитив можна оцінити таку новацію, як тримання під вартою. Відповідно до нового КПК, суд повинен визначити розмір застави, яку може внести підозрюваний і автоматично бути звільненим з-під варти (окрім злочинів із застосуванням насильства або з погрозою застосувати насильство, або у випадку загибелі).
«Уявіть ситуацію: міліція зловила квартирного злодія. Доведено, що він обікрав два помешкання, але встановити це важко без висновків експертиз, загалом проведення великого обсягу слідчих дій, щоб доказати всі злочини, – продовжує пан підполковник міліції, – водночас суд визначив 50 тис. грн. застави. Що для злодія ця сума?». Тобто знову закон гуманний до обвинуваченого, підозрюваного, але не до потерпілого.
Визначено межі допиту осіб: для повнолітніх – не довше 8 год. на добу з обов’язковою перервою кожні дві години, для неповнолітніх – не довше 2 год. взагалі.
Прокурор буде цар і бог, а слідчий – лише виконавець
Новий КПК чітко регламентує, що розслідування майже всіх скарг буде доручатися слідчому підрозділу. Скажімо, людину вдарили, пограбували, обікрали – розбиратиметься слідчий. З одного боку, це добре, бо слідчі найбільш кваліфіковані у розслідуваннях карних справ. Водночас йдеться про величезне навантаження.
Якщо сьогодні законом передбачено 10 днів для проведення перевірки та вирішення питання порушувати кримінальну справу чи відмовити, то за новим Кодексом досудове слідство з моменту оголошення особі про підозру триватиме 2 місяці. При цьому у нетяжких злочинах слідство може бути продовжено на півроку, у тяжких – на рік. Водночас поки особу не повідомлено, що її підозрюють у злочині, строки не визначаються. Наразі час проведення слідства не обмежений.
Тим не менше, правоохоронці вже зауважують пробіли у новому Кодексі. «Такий нюанс: жінка поскаржилась на крадіжку сумки. Злочин занесено в Єдиний держреєстр. За підозрою затримано чоловіка. Але в якості кого? – наводить приклад О. Богомол. – Щоб повідомити йому про підозру у скоєнні злочину, потрібно зібрати дані про крадіжку, піти до прокурора, а прокурор вкаже, що ще треба зробити, з’ясувати, чи судимий, зібрати характеристики. А що з людиною робити? Допитати як свідка? Не можна, бо порушуються його права, адже свідок попереджається про відповідальність за неправдиві покази або про відмову у дачі показів. Лишається відпустити. Зараз хоча би можна взяти у підозрюваного пояснення. Може, він скаже, що сумку забрав із камери зберігання. Ситуація не зрозуміла, сподіваюсь, що законодавець надасть відповідні роз’яснення».
Ще одним Кодексом – по підприємництву?
Водночас важко не помітити ще одне «революційне» нововведення у КПК – вводиться нова норма судочинства: «тимчасове позбавлення права власності», а саме – свідоцтва про підприємницьку діяльність у зв’язку з виникненням підозри про скоєння кримінального злочину… у слідчого податкової. Тобто, прикриваючись цією нормою, вони за два місяці «тимчасового вилучення» половину країни позбавлять бізнесу! І що потім робити бізнесмену з повернутим свідоцтвом – підозра не підтвердилась, бізнес зруйновано? Юристи щиро радять: звертайтеся до суду…
Жанна Попович («Номер один»)
