Щодо перейменування вулиць Живова, Танцорова, Чалдаєва у Тернополі…
Особисто я, категоричний противник перейменування вулиць Танцорова і Живова, це реальні бійці що загинули в боях за місто Тернопіль. Вони не мали відношення до політвіділів, комісарів, особістів діючої Червоної армії у 1944 році. Були що не на є, справжніми фронтовиками, солдатами окопниками…
Память про Другу світову війну, в якій Україна понесла чи не найбільший жертовний внесок для вітчизняних істориків незаперечна. Її треба відстояти у кремлівських фальсифікаторів історії. Зараз потрібне не перейменування, а особиста участь у війні на Сході України ДОБРОВОЛЬЦЕМ… кожного хто хоче за петиціями, вишиванками, приховати свою немічність, “вишиватництво”, омріяну “Карту поляка”… Любий боєць сучасної російсько-української війни на Донбасі скаже вам, що – піднятись в атаку в вуличних боях це вияв вищої вояцької гідності… А Живов і Танцоров саме в вуличних боях за місто Тернопіль загинули…
Наша влада не шанує добровольців інших націй державними нагородами, а серед них є і росіяни, саме росіяни, тому що за Путінський “руцкій мір” воюють кацапи і наші “ватники”… Такими петиціями ми відмовляємось і від подвигу наших дідів українців що в Другій світовій були одягнуті в однострої червоноармійців. Особисто в моїй родині є полеглі воїни УПА і члени ОУН, але обидва моїх діди воювали в діючій Червоній армії на “передку”, один з них піхотинець Григір Корчак не вернувся з фронту, загинув, другий артилерист Микола Семак вернувся в 1946 додому і помагав своїм бойовим досвідом братам УПівцям в лісі…
Отак все переплелося в моїй особистій родинній історії, тому я, як внук солдатів Другої світової, і правнук члена ОУН (Миколи Матиящука замученого в Чортківській тюрмі МГБістами), правнучатий небіж січового стрільця і волонтер та воєнкор сучасної війни ктегорично проти перейменувань… Реформи починаються не з дурацьких петицій, а з усвідомлення кожного своїх недоліків, не давання хабарів в системі освіти, медицині, не бігання по архівах щоб зробити “Карту поляка” і втікти від мобілізації до армії, полоскання чорноротими писками грязної білизни сусідів. Подрібно позбуватись і вдаваної “побожності” і вказувати що у всьму винуватий проклятий Путін, комуняки і москалі… “І кат його мамі – наша злочинна влада”… Це – як і дана петиція, пісенька “галицького болота” сиріч рабського стану, “підніжок” Варшави, Відня та Москви…
Ігор Крочак
