Головна Новини Кадрова павутина Василя Деревляного

Кадрова павутина Василя Деревляного

derevljanyНа електронну скриньку сайту Реально надійшов лист від читача, який називає себе Миколою Сторосільським та розповідає про кадрові ставки народного депутата, голови ТОО ВО “Батківщина” Василя Деревляного. Редакція сайту ставить лист без правок. 

«Для Тернопільської обласної організації ВО «Батьківщина» кадрова політика – це чесні, порядні, справедливі, розумні жителі Тернопільської області, не залежно від віку чи статі…», – з промови Василя Деревляного.

Якщо протиправні махінації з привласненням земельних наділів та приміщень видно не всім та не одразу, то своє близьке оточення, котре народ асоціює з цілою політичною структурою, що представляє В.Деревляний, «сховати» неможливо.

Усі пам’ятають скандал із колишнім головою Тернопільської міської організації ВО “Батьківщина” Сергієм Кириком (Мещеряковим). Тоді оприлюднили інформацію, що він був судимий за ст. 117 і ст.118 (групове зґвалтування неповнолітніх). Після скандалу його тимчасово відсторонили від керівництва, та Василь Деревляний так славно боровся за свої кадри з темним минулим, що сумнозвісний Сергій Кирик знову став головою Тернопільської міської організації Батьківщини та потім зрадив свого патрона, перейшовши в окопи найзапеклішого ворога.

Свого часу голова Підволочиської районної парторганізації, заступник голови районної держадміністрації Ігор Смеречинський також був раніше судимий за ст. 166 і 116. Згаданий раніше помічник нардепа Віталій Драган, кримінальний авторитет, в 1995 р. судимий за ст. 81 ч.3 (розкрадання державного і колективного майна) та ст. 140, ч.2 (крадіжки). Серед близького оточення В.Деревляного працювали/працюють такі професіонали із солідним кримінальним досвідом як В.Стрихальський, Р.Кушіль та П.Левкович (пограбування, крадіжки, хуліганство…), які звільнилися з місць позбавлення волі наприкінці 2007 року і, за позитивними рекомендаціями В.Деревляного, поповнили ряди „Молодої „Батьківщини”.

Формування В.Деревляним надійного кадрового резерву наглядно ілюструє факт вчинення ним тиску на Голову Держкомрезерву України Ганжі С.В. з метою призначення на посаду директора Чортківського КХП голови фракції БЮТ у міській раді м. Чорткова, вчителя за фахом Горбаль М.В. Низький фаховий рівень Горбаль М.В. та її відсутність в Україні впродовж 5-ти останніх років не стали на заваді прийняття В.Деревляним такого «виваженого» кадрового рішення.

 «Нестійких» членів організації залякували і шантажували, побили голову Збаразької районної ради, якого В.Деревляний свого часу був неспроможний зняти з посади, бо депутати стали на його захист. Свого часу в м. Підволочиську побили і не пропустили депутатів районної ради, членів бюро, на свою ж звітно-виборну районну партійну конференцію.

Ці ж „братки” причетні і до пограбування у 2007 році офісу газети „РІА”. Звідти викрали 50 тисяч примірників газети „За справедливу Батьківщину», де розповідалося про „подвиги” В.Деревляного. А ця подія взагалі створила на Тернопільщині бум – депутат тернопільської облради від БЮТ Ігор Савіцький (той, що подарував автівку В.Деревляному), будучи в стані сильного алкогольного сп’яніння, в готелі «Глобус плюс» біля Тернополя з автоматом у руках домагався жіночої ласки. Хто пам’ятає деталі, перед цим інцидентом у компанії з І.Савіцьким в готелі та, згодом, у сауні був саме Василь Тимофійович. Сам І.Савіцький у свій час входив до угруповання теребовлянських «крутих пацанів». Коли ж часи рекету відійшли, став підприємцем. У Тернополі йому належить гуртовня будівельних матеріалів «БудЛюкс». Якщо пригадати тісні зв’язки В.Деревляного зі збаразькими колишніми злочинцями, виходить, що народний депутат вміє об’єднувати «народ» в області. Цього вже достатньо для обіймання посади як мінімум голови обласної державної адміністрації.

P.S. Невже керівництво ВО «Батьківщина» не зацікавлене в позитивній динаміці зростання своїх електоральних уподобань на Тернопільщині? Чи може їм не відомі викладені у статтях факти? Тяжко в це повірити. Отже, напрошується єдиний висновок – «всі в одній упряжці»; «нехай злодій та злочинець, зате свій». Дуже нагадує внутріполітичну ситуацію в Партії Регіонів, кінець якої всім відомий.

 Микола Старосільський