Революція Гідності стала суттєвим поштовхом до відкриття безстрокового полювання на тих, хто полюбляє легку наживу, або ж хабарників. За понад два роки після подій Майдану звіти правоохоронців про черговий «улов» майоріли ледь не щотижня. У якій же сфері найбільше?
Чиновники – на передовій
Дійсно, порівняно з так званим «дореволюційним» періодом, кількість викритих кримінальних корупційних правопорушень значно збільшилась. Третина з них – саме хабарництво.
Журналісти газети «Номер один» проаналізували всі кримінальні провадження, розпочаті прокуратурою Тернопільщини за 2014-2015 роки, аби провести паралелі, в якій структурі, сфері життя «редисок» упіймали найбільше.
Як виявилось, на передовій прихильників хабара – державні службовці. Їх за два роки впіймали аж 18 чоловік. Причому різних рівнів – від простих підлеглих до великих «босів».
Як приклад, історія про начальника Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області, який разом з головним спеціалістом цієї ж інспекції стабільно «брав на руку» за те, що «штрафуватиме» підприємців за меншим тарифом. За такі «знижки» головний інспектор разом зі своїм підопічним «підзаробили» 17 тисяч гривень (і це тільки те, що встигли зафіксувати). За судом не заржавіло, і горе-чиновника посадили до 9 років з усіма неприємними наслідками (заборона обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного майна та позбавлено 7-го рангу державного службовця).
Не обійшло стороною правосуддя і керівника реєстраційної служби області, який за сприяння у реєстрації договорів оренди земельних паїв «відхопив» 40 тис. грн. Його колега, керівник реєстраційної служби одного з районних управлінь юстиції, теж за тією ж схемою намагався «додати» собі трішки до зарплати. Попався на значно меншій сумі – 1 тис. 500 грн. Та судитимуть обох за однією і тією ж статтею КК. До речі, останній вже дочекався покарання. Так у минулому році апеляційний суд скасував вирок районного суду й ухвалив новий, яким містечкового начальника засудили до 5 років з конфіскацією майна. На додачу ще й позбавили хабарника 12-го рангу державного службовця.
Не відстають від державних мужів і лікарі. Їх протягом двох останній років наловили на 16 кримінальних актів. З найскандальнішого – історія головного лікаря, за сумісництвом депутат Тернопільської облради, який вимагав та одержав від приватного підприємця 200 тисяч гривень, так би мовити, «за сприяння». Та медики, як виявилось, – народ хворобливий. За кілька днів після того, як чоловіка «застукали» на гарячому, він розгубив здоров’я. Тому на даний час досудове розслідування зупинили доти, поки підозрюваний не одужає.
Податківці – найчесніші?
Впроваджували правосуддя і серед місцевих правоохоронців. За два роки – 13 кримінальних проваджень щодо хабарництва. З найцікавішого, мабуть, історія про горе-старшого оперуповноваженого відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Тернопільській області, який «підзаробив» 8 тис. грн. з рук приватного підприємця. Не оминув кримінал слідчого одного з райвідділів міліції, начальника кінологічного центру УМВС в Тернопільській області, інспектора ДАІ. Усіх їх, до речі, відсторонили від посад або ж звільнили від «погонів».
На жаль, не гидують легким заробітком і освітяни. Їх за два роки попалось шестеро. До речі, «тарифи» в освіті подекуди вищі, ніж серед чиновників. Хоча б згадати завідувача кафедри одного з ВНЗ, який «взяв» 350 доларів у студента за «позитивну» долю дипломної роботи.
Приємною несподіванкою стали податківці. Вони потрапили на нижній щабель «рейтингу» (3 чоловіки за 2 роки).Серед представників місцевого самоврядування впіймали вісьмох осіб. Ще двоє «перспективних хабарників» знайшли серед військових.
Звісно, направити папери до суду – це ще не визнати вину. Хоча і в суді бувають «форс мажорні» обставини. Приміром, ті кримінальні справи, які спочатку розцінювали, «як хабар», а потім, за дивним збігом обставин, перекваліфіковували на значно м’якшу статтю КК – зловживання впливом. Яскравий приклад – історія заступника міського голови Сергія Надала – Володимира Камінського.
Не будемо приховувати й те, що більшість із вищеперерахованих справ зараз витають у повітрі: хтось не може стати перед судом через погане самопочуття, для когось «триває слідство».
Речник обласної поліції Сергій Крета каже, що після того, як правоохоронці провели свою роботу, далі не відслідковують, в якому стані перебуває та чи інша справа. Покладаються на рішення суду.
Така ж ситуація і в органах прокуратури. Обвинувальний акт вони направляють, але от відстежити, коли саме підозрюваному винесли вирок важко. Слухання можуть розпочатись одразу, або й через рік. Тому хабарник, якого впіймали, приміром, у 2014 році, може дочекатись вироку навіть у 2015 і т.д. Тож не виключено, що поки справа пройде усі правові інстанції, про неї тричі забудуть, перекваліфікують, або, ще гірше, погублять докази… Єдиний і реальний шанс правосуддю таки відбутись – це публічний резонанс, постійне обговорення долі хабарника.
Хочеться вірити, що «публічна порка» корупціонерів, (а їх за нашими даними назбиралось чимало) врешті переросте у реальний та об’єктивний вирок суду. Та, позаяк, в наш час покладатись на віру небезпечно, журналісти «Номер один» спробують отримати інформацію по кожному кримінальному провадженні (в розрізі «хабар») і розповісти читачам, куди любителі легких грошей насправді потрапляють після того, як їх хапають правоохоронці.
Тетяна Колеснік
