Головна Новини Спілка пасічників Чортківщини змінила назву свого Об’єднання в пам’ять Андрія Павлюка

Спілка пасічників Чортківщини змінила назву свого Об’єднання в пам’ять Андрія Павлюка

«Вже первоцвіт весняною красою розцвітає, А ми у леті все тебе шукаєм…» – це віршовані рядки з присвяти загиблому воїну-герою Андрію Павлюку від бджолярської родини Чортківщини, пише Чортків Сіті.

Нещодавно відбулося зібрання громадської організації пасічників нашого краю, де було одноголосно прийнято рішення про зміну назви: з «Об’єднання пасічників Чортківщини» на «Чортківське об’єднання пасічників ім. Андрія Павлюка».

– Спілка пасічників Чортківського краю функціонує вже п’ять років (з 2018-го р.). Ще тоді членство пасічників угледіло неабиякий запал Андрія до бджолярської справи, – розповідає Андрій Голодун. – Тож обрали його очільником нашого об’єднання. І дуже тішилися таким рішенням. Бо Андрій був тим енерджайзером, який своєю неймовірно позитивною енергетикою заряджав усіх. Спілка відряджала Андрія на різні конференції, семінари (в Київ, Дніпро та інші). Він тратив свій час, кошти задля загальної справи. Повертаючись з лекторіїв, Андрій привозив інформацію про нововведення в бджолярську справу. Слід сказати, він ще до очільництва нашої спілки був активним учасником Івано-Франківської обласної спілки пасічників (там він вчився у виші, згодом відкрив власний магазин і торгував медом). На той час у Чорткові спілки, як такої, не було.

Автор: з архіву Андрія Павлюка

– Скільки зараз осіб налічує ваша спілка?

– На сьогодні – 96 осіб. Як на мене, це лише третя частина усіх пасічників Чортківського (колишнього) району. Від часу створення Об’єднання на перешкоді активної його діяльності стали спочатку епідемія коронавірусу, відтак – повномасштабна війна. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Андрій разом із багатьма представниками когорти бджолярів, вступивши до лав ЗСУ, відправився на фронт. І коли – 22 листопада 2022 року – нас усіх приголомшила звістка про загибель Андрія Павлюка, то якось сама по собі виникла ідея щодо зміни назви Спілки пасічників Чортківщини. А своєрідним поштовхом до пришвидшення втілення в життя цієї ідеї став вірш-присвята пам’яті нашого очільника – воїна-героя, написаний Андрієм Мацишиним (з Нагірянки).

– Кого тепер обрано головою бджолярської родини?

– 26 березня відбулися збори, на яких і було прийнято рішення про перейменування Об’єднання пасічників (нову назву вказано у вступній частині публікації – авт.). Зібрання розпочало свою роботу порядку денного з хвилини мовчання – вшанування честі й пам’яті Андрія Павлюка й усіх загиблих захисників України. Головою нашого об’єднання обрано мене – Андрія Голодуна, заступником – Олесю Токарь, а також – координаторів спілки по громадах: Нагірянська ОТГ – Андрій Мацишин, Заводська ОТГ – Леся Петкогло, Білобожницька – Юрій Гринчишин. Ще потрібно обрати координаторів у Колиндянській та Чортківській громадах.

Як я дізналася від свого візаві в ході спілкування, Чортківське об’єднання пасічників ім. Андрія Павлюка має і свій гімн бджолярський. Тож об’єднання й надалі продовжує свою активну діяльність на благо землі української. А ще Андрій Голодун повідав мені цікаві факти життєдіяльності бджолиної родини. Це своєрідна фантасмагорія копіткої праці «Божих мушок».

Автор: з архіву Андрія Павлюка

Від бджоли!

Вже рік минув, як ти, прощаючись із нами,

Залишив нам повчальні настанови,

Щоб були працьовиті, лагідні, слухняні,

Виконували мирно братові умови.

Пройшла зима, а ми тебе чекаєм,

Бо вже давненько ти до нас не приходив.

І з вулика по черзі виглядаєм,

Де прогулятись ти частенько тут любив.

Тебе нема, та ми і ще не знаєм,

Бо той листопад, ми вже у вулику гули.

Прийдешню зиму ми із сумом зустрічаєм,

Ті дні неначе вічністю для нас пливли.

Прийшла весна, і сонечко теплом нас зігріває,

І з вулика ми дружно вилітаєм,

Вже первоцвіт весняною красою розцвітає,

А ми у леті все тебе шукаєм.

«Знайшла! Знайшла!» – одна бджола скричала,

Але чомусь сумна, не радісна вона…

І полетівши, всім нам місце показала,

Де спочива Андрійкова душа…

Ти тут один під липами величними, старими,

І дім твій видно, недалеко звідсіля.

Батьків залишив у скорботі молодими,

І з честю прийняла тебе українська земля!

І Бог прийняв тебе в свої батьківськії обійми,

Бо найдорожче ти віддав, що мав,

Герою Слава! Слава Україні!

Щоб кожен з нас про тебе пам’ятав!

Андрій Мацишин