Ось цей образ святого великомученика Юрія або Георгія-Побідоносця написано художником-іконописцем, заслуженим майстром народної творчості України Володимиром Шерстієм у Марійському духовному центрі, де й перебуває.
А погляньмо, ким тільки не є святий Юрій, чиї іменини – 6 травня, для українського роду! Він і землю ключами відмикає, і довгождане тепло випускає, і майбутній врожай благословляє. Покровитель воїнів (Побідоносець) та еталон лицарства, один з найшановніших покровителів України та опікун скаутського згромадження – Пласту. А ще – Змієборець, захисник скотарства від всілякої нечисті.
І начебто несподівано – ще й покровитель вогню. Принаймні це засвідчують місцеві легенди в селі Мухавка Чортківського району. Такий наголос робить у своїх дослідженнях тернопільський історик-енциклопедист, краєзнавець та журналіст Віктор Уніят.
До того ще й додає: «Перед військовими діями до фігури приходили з молитвою і просили: «Нам поможи, святий Юра і Пречиста Мати, славу здобувати!», пише chortkiv.city.
Фігура святого стоїть в молодому садку, насадженому тамтешніми школярами та активістами села, за старенькою дерев`яною церквою-каплицею, де тепер знаходиться музей батьківської ікони.
Як засвідчують різні джерела, роль вогнеборця приписана святому Юрію віддавна. У ніч перед святом Юрія молодь зазвичай перестрибувала через вогнище. Кожен повинен був приборкати в такий спосіб вогонь, як святий Юрій свого коня газдує. Бо вогонь – добрий слуга, але поганий господар.
А село Шманьківчики, якому від роду 376 років, має зображення цього святого на своєму гербі. Той герб перебуває в приміщенні сільської ради – в «серці» села.
Автор герба – художник-різьбяр Ігор Болонко. Композиція проста і водночас всеоб`ємна, бо виповнена глибинним сенсом.
