Майже 400 тисяч вірян різних конфесій приїхали вклонитись до Нерукотворного Образа на Тернопільщину у Зарваницю і Тернопіль. Такої кількості паломників архікатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (а це майже 280 тисяч) не бачив ще ніколи.

І не даремно, адже лише третій раз за всю історію унікальна християнська святиня — прижиттєвий відбиток обличчя Ісуса Христа — покинув Ватикан і прибув на Тернопільщину для привселюдного почитання. Про те, як виникла ідея привезти святиню в нашу область розповідає фундатор благодійного фонду «Твори добро», директор будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда.

— Кому належить ініціатива привезти Нерукотворний Образ на Тернопільщину?

— Такий поклик виник у Його Високопреосвященства кир Василія (Семенюка), архієпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Української греко-католицької церкви, отця-ректора Зарваницького Марійського Духовного Центру, економа Тернопільсько-Зборівської архієпархії, протоієрея Володимира Фірмана та отця Романа Дутчака, судового вікарія Тернопільсько-Зборівської архієпархії. Я одразу підтримав цю ініціативу, бо нині, в такий непростий час, людям потрібна духовна підтримка. Ми з дружиною Наталею щиро вдячні за можливість долучитись до цієї величної події. Адже лише втретє за всю свою історію унікальна святиня покинула Ватикан і була виставлена для привселюдного почитання. Ікона прибула на Тернопільщину з благословення папи Франциска; таким чином він висловив свою підтримку Україні. Це жест доброї волі, це рука духовної допомоги для нашого народу.

— Перебування ікони на Тернопільщині — це і заслуга благодійного фонду «Твори добро», який ви очолюєте, бо, як зазначав митрополит, церва би ніяк не справилась з великими витратами…

— Це заслуга Всевишнього! Саме він дав таку ласку і можливість долучитись. Чудесним чином склались всі обставини, і Тернопільщина отримала підтримку Ватикану в ініціативі прибуття Нерукотворного Образа. Ми всюди отримували «зелене світло», навіть тоді, коли траплялись різні труднощі. Не все є у волі людини, тому часом люди — лише інструмент в руках Бога. Нині чудесним чином Господь вирішив показати нам своє обличчя.

Хотів би подякувати усім, хто доклався до цієї історичної події, а саме:  Його Високопреосвященству Кир Василію Семенюку, архиєпископу та митрополиту Тернопільсько-Зборівському УГКЦ;   Боголюбивому єпископу Кир Теодору Мартинюку, протосинкелу Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ;  п рот. Володимиру Фірману, Економу Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ;   м онс. Паоло Бенедіку, Хранителю Папської захристії; п рот. Роман Дутчаку, судовому Вікарію Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ;  Прот. Марку Семигкну, Президенту товариства СВЯТА СОФІЯ;  Високодостойній пані Тетяні Іжевській, Послу України при Святому Престолі;  Роману Демушу, семінаристу Української Папської Колегії святого Йосафата  і всім, хто підтримував цю справу молитвою та добрими намірами.

— Чи не було застережень або страху, адже Нерукотворний Образ — одна з найвеличніших реліквій християнства?

— Цінність святині не можна оцінити матеріальними мірками. Ми можемо лише захоплюватись її історичною цінністю. Спас Нерукотворний транспортували в особливих умовах, із дотриманням всіх вимог, із охороною та представником Ватикану, котрі стережуть святиню. Але, гадаю, що її, в першу чергу, береже Господь. Ми маємо розуміти, що Нерукотворний Образ має, перш за все, духовне значення. Сотні тисяч християн зміцнюють віру і єднають серця в молитві за Україну. Нині за допомогою наших духовних отців ікону повернули у Ватикан на зберігання до Папської захристії.

— Чи виправдались ваші очікування щодо перебування ікони на Тернопільщині?

— Головне, що ця історична подія виправдала очікування сотень тисяч паломників, які прийшли до Нерукотворного Образа в очікуванні підтримки. Не розчаровували людей ні довга дорога, ні перебування в черзі, ні холод надворі, адже всі, хто прийшов приклонитись до ікони, відчули особливу Божу благодать. Дивлячись на кількість вірян, які приклалися до святині, ми бачимо, наскільки потрібною стала ця подія. Вірю в те, що всі благі наміри, всі молитви, які подумки і вголос висловлювали ми в ці дні, принесуть благословення Україні.

— Дякую за розмову!

Спілкувалася Вікторія ДЕРІНЬ.




Категорії: Новини

Теги:

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: