Збільшення фінансування, покращення матеріально-технічної бази та інфраструктури, початок непростих, але вагомих реформ – торкнулися гуманітарних галузей Тернопільської області. Аналіз здобутків року та про те, як вдалося подолати труднощі – у розмові із заступником Голови Тернопільської обласної державної адміністрації Юрієм Юриком.

«Пріоритет в освіті – оснащення шкіл сучасними кабінетами»

Важливо відзначити, що завдяки реформі децентралізації, дві найбільші галузі – освіта та охорона здоров’я – цього року отримали нові можливості, – зазначає Юрій Юрик. – У 2016-ому, наприклад, на них виділили близько 4 мільярдів гривень.

Якщо ми говоримо про систему освіти, то відзначу, що загальне фінансування закладів зросло більш як на 10%. Ми реалізували 30 проектів з відбудови та ремонтів шкіл та дитячих садочків, активно впроваджували енергозберігаючі технології: перевели на альтернативні види палива 26 паливних, замінили на енергозберігаючі більш як 2 тис вікон та понад 3 сотні дверей.

Реформи відбуваються в країні, і ми на Тернопільщині намагаємося утримувати в цьому напрямку лідерство. Так, надважливим є те, що протягом минулого року ми створили 12 опорних шкіл: дев’ять у райцентрах, а ще три в об’єднаних громадах. Що це дало? Приблизно 16 млн. грн. вдалося виділили на їх оснащення – сучасні кабінети та комп’ютерні класи. А паралельно, завдяки державним програмам, ми придбали 42 шкільних автобуси. Результат – потреба області у довезені дітей до навчальних закладів забезпечена на 90%, тобто залишається зовсім трохи.

Стратегічно ми прагнемо вивести освіту у сільських школах та райцентрах на якісно новий щабель. Тому пріоритетним завданням є оснащення кабінетів хімії, математики, біології та географії відповідно до сучасних вимог і новітніх методик викладання. Кошти, які ми хочемо акумулювати на ці потреби, надійшли з Держбюджету наприкінці року і є перехідними на 2017-й рік, тому ми їх без проблем використаємо. Ми, звісно, можемо вічно ремонтувати в школах дахи і вікна, але якщо не забезпечимо дітей умовами для отримання якісних знань, то жодного ефекту ті інвестиції не принесуть. Якісна освіта – це якісні кадри, а відповідно і новий рівень економіки у недалекому майбутньому. Саме тому ми приділяємо галузі освіти таку велику уваги – треба думати на перспективу.

«Заявку на профтехосвіту розробимо разом з підприємцями»

Складною у 2016 році була ситуація з профтехосвітою. Як усі пам’ятають, на початку року фінансування її досить несподівано лягло на плечі місцевих бюджетів. Але ми вирішили проблему із зарплатами та стипендіями в цій галузі – допомогли контакти голови ОДА Степана Барни та розуміння ситуації з боку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. На область було виділено додатково 77 млн. грн. стабілізаційної дотації, і це дало нам можливість виплатити заборгованість та покрити потребу до 2016 кінця року.

Однак ми розглянули проблему розвитку профтехосвіти на засіданні Ради розвитку регіону і вирішили, що вона не може залишатися у такому «радянському» варіанті, в якому перебувала до останнього часу. На її підтримку щороку виділяється близько 195 млн. грн., а от використання цих коштів дуже далеке від ефективного. З одного боку пошук роботи для випускників залишається величезною проблемою, а з іншого – на Тернопіллі є дефіцит робітничих спеціальностей. Отже, це «сигнал», що ситуацію потрібно кардинально змінювати.

Тому ми вирішили створити в області три центри професійно-технічного спрямування – північний, центральний і південний, об’єднавши навколо них усі навчальні заклади цього профілю. В ідеалі також має бути замовлення на тих спеціалістів, які потрібні в області. Тут має бути діалог і з підприємцями, і з профспілками, громади теж можуть сказати своє слово. Тобто, якщо в області необхідно 15 зварювальників, то ми їх навчаємо, фінансуємо спільно з підприємцями чи громадами. При вступі студенти підписують контракт, а при закінчені навчання – вже мають гарантоване робоче місце. В противному випадку – повинні відшкодувати навчання. Подібна практика «муніципального» замовлення була у Києві зі студентами-медиками.

«Зараз фінансуємо третинний рівень медицини: мета – сучасні профільні центри та високоточне обладнання»

Ще однією галуззю, куди також щорічно спрямовуються мільярдні суми, як я вже сказав, є охорона здоров’я. При цьому ми не можемо сказати, що людина отримує тут якісну послугу. От взяти фтизіатрію, де в нас є протитуберкульозний санаторій у Яблуневі (Гусятинський район), на який щорічно витрачається 10-12 млн. грн. Багато суперечок ведеться навколо нього – варто закривати чи ні? Там персоналу працює більше, ніж дітей лікується. Причому практично всі діти з одного села, і я б не назвав послугу, яка їм надається якісною, хоча в області є високо фахові заклади такого профілю.

У той же час ми розуміємо, що не закупивши усі необхідні ліки, наприклад, для кардіології, ми ставимо під загрозу життя людей. То, можливо, варто ті 12 млн. грн. з Яблунівського санаторію використати ефективніше? Зрозуміло, що у тому випадку мова йде про працевлаштування людей і це також дуже болюче питання. Але прийшов час відмовлятися від «радянського рудименту», що супроводжує наше життя всі 25 років Незалежності, і зосереджуватися на пріоритетах.

Водночас 2016-1 рік був роком важливих оптимізацій: об’єднали, наприклад, Обласний центр боротьби зі СНІДом з Обласним наркодиспансером. Наступний крок – об’єднання Тернопільського обласного центру служби крові з Теребовлянською станцією переливання крові, а також ще кілька напрямків, де ми бачимо, що використання коштів неефективне.

Прагнемо акумулювати ці гроші на інші потреби. Наприклад, минулоріч вдалося виділити понад 20 млн. грн. на створення сучасного кардіоцентру на базі «Університетської лікарні». Наскільки це важливо? Наведу таку болючу статистику: щороку 700 людей в нашій області помирають від того, що ми не встигаємо вчасно довести їх до кардіоцентру в інші області чи столицю. Час для них іде на хвилини чи лічені години, а найближчі центри в Хмельницькому чи Рівному. Тому створення такого центру в нашій області було першочерговою необхідністю. А загалом протягом року ми покращили інфраструктуру і матеріальну базу десятків медичних закладів області. З цією метою на медичні та освітні заклади сумарно було залучено близько 150 млн. грн.

«Взаємодія з громадами – обов’язкова складова успіху адмінреформи»

Після останніх виборів у нашій області вже налічується 36 об’єднаних територіальних громад. Ми очікували виникнення величезної кількості проблем при взаємодії з ними, та цього не сталося, однак деякі складні моменти виникали. Одним з таких стало створення в громадах управлінських структур у галузях охорони здоров’я та освіти. Там де керівники громад були знайомі з діяльністю виконавчих органів державної влади або місцевого самоврядування, впоралися зі створенням таких структур доволі успішно. А ось у інших, наприклад, з медициною було не все гаразд, адже тепер усі кошти і на первинну, і на вторинну медицину надходять до громади, отож, пішли певні перекоси. У деяких громадах, не маючи досвіду, наприклад, підняли зарплату сімейним лікарям у ФАПах, а на районні лікарні коштів не лишилося, і там утворилися заборгованості по зарплаті, які довелося гасити з Держбюджету.

Та, повторю, це лише незначні ситуації, як правило, взаємодія з громадами відбувається на високому рівні, отож, під кінець року ми врегулювали всі складні питання, які у нас виникали на початках. Зв’язок продовжуємо тримати – нещодавно відбулася нарада за участю Голів Обласної адміністрації та ради з представниками новостворених громад. Якраз про реформу в охороні здоров’я та освіті йшлося. Від громад вимагається тільки чесно працювати в інтересах людей, а увесь необхідний методичний чи організаційний супровід ми надамо.

«За рік – дев’ятнадцять «Свят замків»

Наша область просто приречена розвивати туризм, зважаючи на кількість пам’яток і цікавих об’єктів на її території. І минулоріч ми, як ніколи, комплексно до цього підійшли. Наприклад, організували свята відразу 19-ти замків. Причому в поняття «свято» закладалася не лише якась концертна програма, була оновлена інфраструктура, впорядковано благоустрій, проведені необхідні ремонти тощо. Можливо, на початках не все вдавалося, адже ми прагнули, щоб кожне свято мало свою родзинку, але з часом Дні замків ставали все якіснішими і цікавішими.

Тепер маємо багато ідей уже на наступний рік, з’явилося багато партнерів, які готові робити спільні проекти в цій сфері. Відзначу, що вже за тиждень після завершення святкувань 100-річчя боїв на Лисоні до нас звернулися львівські туроператори з проханням включення наступного відзначення тих пам’ятних подій до свого реєстру туристичних заходів. До речі, нам потрібно до рівня і кількості відзначення пам’ятних подій, святкувань і фестивалів поступово наближувати й готельно-ресторанну інфраструктуру та кемпінги. Поки з цим в районах – величезні проблеми, і ми хочемо своєю активністю зрушити цю справу з мертвої точки.

Але оцінки минулого року вселяють оптимізм – маємо приріст кількості туристів в межах 15-20%. Тож, наші ініціативи цілком себе виправдовують і Тернопільщина скоро стане справжньою туристичною перлиною Галичини. Цього року ми пішли далі – туристичний сезон розпочали нетрадиційно взимку – Маланкою.

«Бібліотека має бути сучасним простором для навчання, спілкування та проектної діяльності»

  • Тернопільщина перша почала реалізовувати проект з модернізації бібліотек. З цією метою ми провели стратегічну секцію – запросили експертів, в тому числі і видавців, а також бібліотекарів, студентів, громадських діячів. Усі разом намагалися змоделювати образ ідеальної бібліотеки, розробити план дій та визначити команду людей, які готові реалізовувати зміни.

А зміни вкрай необхідні – їх диктує час. Адже із децентралізацією фінансування бібліотек лягло на місцеве самоврядування. Тож ми маємо виробити таку модель, щоб і кошти ефективно використовувалися, і послуга якісна надавалася. Найважливішим є – не просто зберегти заклади, а створити в області бібліотеки нового зразка: з доступом до сучасних мережевих технологій, які також будуть простором для проектної діяльності. Має змінитися формат бібліотек, щоб вони відповідали вимогам читача ХХІ століття.

«Хочемо, щоб юнаки вважали за честь захист Держави»

Патріотична складова є червоною ниткою практично усіх наших виховних і масових молодіжних заходів. Ми провели десятки вишкільних таборів, з допомогою клубу патріотичного виховання «Характерник» зняли відеофільм «Кілька хоробрих хлопців», який може використовуватися як посібник для проведення військово-патріотичних заходів. З іншого боку, ми цим фільмом агітуємо молодь до проходження служби в армії, щоб хлопці не боялися служби.

Велику увагу приділяємо й організації відпочинку дітей військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО. Тут нам допомагають закордонні партнери й дітки мали можливість оздоровитися і у Прибалтиці, і у Хорватії, і у Польщі.

Щодо соціального захисту – важливим стало те, що у нас тепер і члени добровольчих батальйонів отримують статус «учасник бойових дій». А таке є далеко не в кожній області.

Крім того, на Тернопільщині ми одні із перших в Україні розпочали системну підготовку членів загонів територіальної оборони – відповідні вишколи пройдуть представники усіх без виключення районів. Наразі тренування відбулися для Зборівського, Козівського, Кременецького та Шумського районів.

«У наших спортсменів – 500 нагород»

У 2016-ому ми збільшили фінансування спортивної галузі на 30%, що дозволило значно активізувати виступ наших спортсменів у різноманітних змаганнях. Двоє наших вихованців – фехтувальниця Олена Кривицька та представник вітрильного спорту Олександр Тугарєв – взяли участь у Олімпійських іграх, що відбувалися в бразильському Ріо-де-Жанейро.

А загалом спортсмени області цьогоріч на різноманітних всеукраїнських і міжнародних стартах вибороли близько 500 нагород, і це дуже високий показник. Заслуговують своїми високими результатами на подяку і наші паралімпійці.

«Субсидію отримує практично кожна п’ята родина на Тернопільщині»

Нині вже понад 200 тисяч сімей області отримують субсидії – це у 1,6 разів більше, ніж за відповідний період 2015 року та у 6,7 разів більше, ніж в опалювальний період 2014/2015 років.

Негативні технічні моменти, які були на початку дії програми – ми усунули, підняли рівень фахівців. Механізм оформлення субсидії був максимально спрощений Державою, аби ним могли скористатися якомога більше громадян. У нас на Тернопільщині намагаються вникнути практично в кожну ситуацію, тож в разі потреби працівники місцевого органу соціального захисту зможуть фахово допомогти з оформленням субсидій – нададуть роз’яснення та консультації.

В області також зареєстровано 3.800 учасників АТО, які мають право на пільги. У 2016 році дев’ять сімей загиблих та учасників АТО, які отримали інвалідність були забезпечені житлом.

Крім того, ми отримали понад 5.000 заявок від учасників АТО на виділення земельних ділянок і щодо 85% (понад 4.300) з них ми вже дали дозволи. Це найкращий показник в Україні.

Таким чином вважаю, що 2016 рік в гуманітарній сфері ми прожили досить вдало. Врахували «уроки» та усунули недоліки попередніх років; розпочали ряд складних, але вкрай необхідних реформ; стали більше аналізувати й дивитися на перспективу, і в такий спосіб заклали надійний фундамент. Прорив буде зовсім скоро – 2016-й став у певному сенсі «переломним» роком. Попереду багато роботи, але важливим є те, що ми вже маємо орієнтири і окреслили пріоритети.

Категорії: Новини

Теги: ,

Loading...

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: