Ще в січні у Ватикані було повідомлено про те, що Папа Франциск призначив новим єпархом єпархії УГКЦ Святих Петра і Павла в Мельбурні (Австралія) преподобного о. Миколу Бичка, ЧНІ (Чину Найсвятішого Ізбавителя), на той час парафіяльного сотрудника на парафії Святого Івана Хрестителя в Ньюарку (США), пише Свобода.
Водночас було повідомлено про те, що Святіший Отець прийняв зречення з пастирського уряду, подане владикою Петром Стасюком, дотеперішнім єпархом цієї австралійської єпархії.
Відтак, 6 червня 2020 року в храмі Святого Йосафата у Львові відбувся Чин архієрейського найменування Миколи Бичка, який звершив глава УГКЦ Блаженнійший Святослав. А на початку Чину зачитали два декрети глави УГКЦ: про проголошення та поставлення отця Миколи Бичка єпископом УГКЦ і про призначення його правлячим єпископом єпархії Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні.
Нововисвячений правлячий єпископ висловив слова вдячності всім, хто на його життєвому шляху долучився до єпископського свячення. І в цьому великому переліку подяк знайшлося місце і для нашого Тернопільського краю: «Дивні дороги Господні, – сказав владика Микола Бичок. – Перший єпарх Австралії, владика Іван Прашко, походив зі Збаража Тернопільської області, другий єпарх, владика Петро Стасюк, хоч і народився в Канаді, але його родина походила з Тернопільщини. І я, як третій єпарх, є вихідцем із Тернополя».
Виявляється, Тернопільщина стала справжньою кузнею духовних кадрів УГКЦ для Австралії, Нової Зеландії та Океанії.
Подякував владика і своїм батькам Петрові та Анні за дар життя, за недоспані ночі, за виховання, за приклад, за батьківське благословення в його покликанні. Висловив вдячність за те, що ще в часи підпілля ходили на Службу Божу, брали його малого, який ще тоді нічого не розумів, але Господь уже все знав наперед…
