Головна Новини Тернополянин розповідає, як його дід запізнився на “Титанік”

Тернополянин розповідає, як його дід запізнився на “Титанік”

Тернополянин Василь Павлишин не тільки добре знає свій родовід, але й розповідає цікаві історії із життя своїх пращурів.

Волею обставин прадід Ян Шмігель не встиг на «Титанік»
Прабабця Василя Павлишина – Яна Заставна походила із заможної родини із села Ласківці Теребовлянського району. Батько, помираючи, майже все майно заповів старшому синові, а їй дістався лише один морг (56 соток ) поля. Тому хлопець, який сватався до неї, почувши про такий посаг, відрікся від нареченої. Згодом посватався до Яни хлопець Ян Шмігель, який походив із бідної польської родини, що проживала у сусідньому селі Вербівці. Потрібно зазначити, що змішаних українсько-польських сімей у селах тоді було чимало. Оскільки газдувати не дуже було на чому, Ян Шмігель вирішив поїхати на заробітки до Канади. Тоді шлях до неї був нелегким. Спочатку заробітчани добиралися у Перемишль, звідти до Гданська. Там наймалися до панів на роботу і протягом 1–2 місяців уже могли придбати квиток на шифу (пароплав) до Канади. Таким второваним шляхом скористався Ян Шмігель. У Канаді вивчив мову, навчився працювати біля парової машини. Гроші передавав листами до краю, ніхто тоді конверти не розкривав. Приїхавши із заробітків, Ян вирішив через певний час податися до Америки, оскільки вже знав мову і мав навики роботи з обслуговування парової машини. Знову поїхав до Гданська, найнявся на роботу до пана. Розраховував згодом придбати квиток на англійський пароплав «Титанік». Однак пан вчасно не зміг розрахуватися. Виникла суперечка і Шмігелю все-таки довелося попрацювати певний час.
Який же він був зворушений, коли пізніше, добравшись до Америки, дізнався, що корабель «Титанік», на якому він планував плисти, потонув.
Повернувшись додому, Ян придбав 26 моргів поля, один морг тоді вартував приблизно 300 доларів. З цього можна судити про його заробітки. Помер у 1932 році. А землю пізніше радянська влада забрала до колгоспу…

Як кухар сплавляється байдаркою
Василь Павлишин може розповідати про свою родину годинами. Сам він після закінчення восьмирічної школи у Вербівцях, продовжував навчання у Буданові. Опісля отримав спеціальність майстра холодильних установок і кухаря у Чортківському профтехучилищі. Працював у закладах громадського харчування Тернополя, на м’ясокомбінаті до його остаточної зупинки у 90-х роках минулого століття. Далі відгукується на запрошення приготувати смачні страви на різного роду фестивалях чи у відпочинкових місцях. Так, познайомившись у польському Любліні з членами інтернаціональної команди, неодноразово брав участь у сплавлянні на байдарках Дністром, Прутом. Водночас частує колег смачними стравами після денних фізичних навантажень. Має своє екіпірування, подароване товаришем , який проживає в Канаді. Отож принаймні двічі на рік відправляється пан Василь у подорож річками.

І картопля по-мисливськи
Начиння для приготування страв за особливим рецептом Василь Павлишин придумав і сконструював сам. Пательні різних видів із борін та нержавіючої сталі, інші конструкції. Якщо замовлення об’ємне – бере із собою помічників.
Словом, має, як і його предки, підприємницький хист. А наприкінці нашого спілкування пан Василь поділився рецептом приготування картоплі по-мисливськи.
Інгредієнти: картопля середньої величини, олія, часник, сіль, перець, кріп, 2 ст. л. домашньої сметани.
Соус до картоплі: натерти часник на тертці, додати олію і чорний мелений перець, порізати дрібно кріп.
Спосіб приготування: миємо картоплю, розрізаємо на 4 частини. Смажимо на великій кількості олії до готовності, викладаємо на тарілку, посипаємо кропом, поливаємо соусом та 2-ма ложками домашньої сметани. Смачного!
Петро ГУДИМА, Сільський господар

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here