Партнер Roosh Сергій Токарєв обговорив можливості штучного інтелекту та загрози, які він несе через швидкий розвиток
Для галузі ІТ 2023 рік став революційним у питанні штучного інтелекту. Весь світ обговорював прорив у розвитку цієї технології й активно вивчав можливості ChatGPT. У лютому доступ до сервісу отримали українські користувачі й доволі швидко почали впроваджувати інструмент у різні сфери діяльності. Проте можливості штучного інтелекту викликали безліч питань у суспільстві. Люди хочуть знати, чого варто чекати від АІ у майбутньому, чи загрожує він і чи можна ним керувати.
Засновник SET University та Faunding Partner компанії Roosh Сергій Токарєв багато років популяризує галузі штучного інтелекту та машинного навчання в Україні. Разом із партнерами він інвестує у різноманітні стартапи та допомагає їм масштабуватися. Експерт поділився власними думками про те, наскільки небезпечні ці технології для людства та який вони мають потенціал.
Штучний інтелект – помічник, а не конкурент
Побоювання у суспільстві здебільшого пов’язані з нерозумінням цієї технології, каже Сергій Токарєв. Еволюція штучного інтелекту відбулася настільки швидко, що ми просто не встигли до неї підготуватися. Людство ще не знає, як працювати з таким інструментом та як адаптуватися до змін, котрі він несе у різні галузі.
Серйозні побоювання виникають через безробіття, до якого може призвести штучний інтелект, а також різноманітні проблеми, як-от порушення права власності або створення діпфейків. Навіть почали з’являтися обговорення щодо можливого кінця цивілізації через «повстання машин».
«Я вважаю, що навіть вислови про те, що начебто АІ несе загрозу, є шкідливими та небезпечними, – розмірковує Сергій Токарєв. – ШІ – це лише інструмент, який зможе допомогти та спростити нашу працю. Кількість інформації, з якою ми стикаємося на роботі та в особистому житті, невпинно зростає, і ми вже не встигаємо її оброблювати. Штучний інтелект допомагає нам швидко аналізувати та систематизувати данні».
Іншими словами, ШІ може стати для нас незамінним помічником, який візьме на себе прості, монотонні задачі. А тим часом ми зможемо зайнятися більш важливими речами й таким чином підвищити власну ефективність.
Сперечатися з АІ немає сенсу – замість цього варто розібратися з тим, як він працює. Боятися його також не потрібно. Будь-які технології програмуються, тому їхні дії назавжди залишаться передбачуваними – чого не можна сказати про людей, які влаштовують теракти, починають війни та сідають за кермо напідпитку. Тому АІ скоріше врятує людство, аніж знищить його, говорить Сергій Токарєв.
Як працювати зі штучним інтелектом, у чому його користь
Отримати зиск від ШІ зможуть ті спеціалісти, які зуміють швидко адаптуватися до інновацій. Зараз багато кому не вдається отримати від технології потрібний результат, оскільки вони не розбираються з тим, як правильно сформулювати промпт – запит. Це чіткий опис ідеї для створення контенту.
Для якісного результату штучний інтелект потребує деталей, пояснює бізнесмен. Усі незгадані параметри він заповнить пропозиціями, які скоріше за все не влаштують замовника. Якщо людині потрібна якісна картинка, він повинен детально її описати: стиль, об’єкти, кольори тощо. Цікаво те, що штучний інтелект еволюціонував до такого рівня, що тепер самостійно спроможний створювати промпти. Наприклад, за допомогою GPT-4 користувач здатен сформувати вірний запит для задачі у сервісі Midjourney.
Все це говорить про те, що у професіях завжди будуть потрібні фахівці високого рівня, які зможуть комбінувати власні уміння з можливостями АІ й у кінцевому рахунку давати якісний результат.
Регулювання галузі штучного інтелекту: чи є у цьому необхідність
Розвиток ШІ призвів до того, що у різних державах з’явилися наміри контролювати цю галузь. У листопаді 2023 року у Лондоні відбулася конференція AI Safety Summit, на якій чиновники з 28 європейських країн обговорили долю штучного інтелекту та дійшли до висновку, що нові потужні моделі повинні обов’язково проходити тести з безпеки. А у США вийшов закон, який вимагає від компаній повідомляти уряд про всі результати випробувань штучного інтелекту.
Але у такому підході Сергій Токарєв вбачає лише мінуси: «Питання регулювання АІ обговорюється виключно з гігантами ринку на кшталт Meta або OpenAI. Вони ж у свою чергу можуть диктувати власні умови й таким чином закріплювати свої позиції. Для невеликих стартапів це створюватиме нові перепони та буде впливати на швидкість розвитку технологій».
Крім того, коли йдеться про використання штучного інтелекту, залишаються відкритими етичні питання. Якщо зараз ChatGPT обмежено у плані моралі, то у майбутньому це може змінитися. Тобто зараз чат-бот не підкаже як створити бомбу або ж приховати сліди злочину, проте приватні компанії та цілі країни, переслідуючи власні цілі, можуть перейти до розробки технологій, які не матимуть моральних обмежень. Більш того, подібне відбуватиметься без розголосу, таємно від інших.
Нарешті, передбачено багато роботи у правовій галузі. Сучасна юридична система надто консервативна, оскільки вона будувалася віками. Тому впровадження інновацій відбувається повільно. Є закони, які можуть чітко визначити винуватого та потерпілого, але коли йдеться про штучний інтелект, виникають труднощі. Експерти поки не можуть одностайно відповісти, хто буде нести відповідальність за шкоду, завдану алгоритмом. Це буде користувач, творець чи сама технологія?
Особисто Сергій Токарєв впевнений, що відповідальність за роботу ШІ повинна лежати на людині. Штучний інтелект лише людське творіння. Це інструмент у руках суспільства. Ми самі вирішуємо, як його програмувати та використовувати: на користь чи для заподіяння школи.
