Невесела статистика. Українські діти вперше пробують алкоголь у 10 років, а кожен десятий шестикласник випиває щотижня. Вік алкоголіка молодшає, і не лише серед хлопців – до чарки частіше тягнуться й дівчата. Такі дані оприлюднив дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ в Україні Пише УТ1. Отже, як і чому спивається молодь?
– Слабоалкоголки нет. У нас и люди покупают пиво только тогда, когда показывают удостоверение личности.
Продавчиня ділиться знанням закону, що забороняє продаж алкоголю неповнолітнім. Утім ці десятикласники точно знають: тут завжди можна купити слабоалкогольний мікс. П’ють на очах у всіх. Протягом півгодини – жодного осуду з боку перехожих або міліції. Андрій уперше спробував хмільне у 12 років. Сподобалося, тепер майже щовихідні розслабляється, деколи на одній пляшці не зупиняється.
Андрій, десятикласник:
– На утро я прийшов і не поняв, де я був, все забулося, нормально, гарно, вставило так, що рога повилітали.
Після анонімного опитування школярів, яке провели соціологи за підтримки ЮНІСЕФ, виявилося – алкогольні коктейлі або пиво, так звані алкопопси, час від часу п’є половина школярів. Деякі упиваються ледь не до безпам’яті.
Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соцдосліджень:
– Не пам’ятали, що з ними відбувалося, або відбувалося те, про що вони потім шкодували, – на сьогоднішній день практично в середньому 42% підлітків мали такий досвід, серед шестикласників – 16%.
Пропонуємо учням екстремальний педагогічний метод – екскурсію до наркодиспансеру. Ці троє тридцятирічних людей – хронічні алкоголіки. У них схожі історії: були мрії, спортивні досягнення – усе перекреслила пляшка. Вчителі ж не переймалися долею підлітків, міряли швидше їх позбутися.
Геннадій, алкозалежний:
– Не исчисляли, но дали мне понять – мы тебе ставим тройки и, как положено, характеристику, только чтоб ты не оставался 9-10 класс.
Тепер витримують без оковитої – лише в клініці, варто вийти з неї, починаються запої до галюцинацій.
– Тех людей, с которыми я начинал, уже нет в живых, может, 1 или 2 человека осталось.
Костянтин, алкозалежний:
– Когда отходняк – очень плохо, сердце вылетает, была эпилепсия алкогольная, страшно, можно умереть.
На учнів спілкування з людьми, які не мають ні сім’ї, ні роботи, ні захоплень, лише бажання випити, справило більше враження, ніж лекція про шкоду алкоголю.
Даніель Долгополов, десятикласник:
– Как-то жалко, что-то из них все человеческое выбило, ну, судя по всему, мне никогда не захочется принимать то, что принимали они.
Наркологи попереджають – організм і психіка підлітків уразливі. Достатньо лише року регулярного вживання алкоголю, щоб дитина стала на шлях п’яниці.
Олександр Шипунов, лікар-нарколог:
– В большинстве случаев, если это не прекратить, к 20-ти годам, к 23-м – с 20 до 25 лет эти люди уже окончательно деградируют и превращаются в клиентов наркологических клиник.
Представники ЮНІСЕФ кажуть, ефективної програми профілактики дитячого алкоголізму в державі немає, хоча на папері вона існує. Рекомендують досвід розвинених країн, які успішно подолали проблему.
Олена Сакович, представник дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ):
– Система різноманітних гуртків, занять для молоді, але також тому, що дуже чітко виконується законодавство щодо заборони продажу алкоголю неповнолітнім, і також дуже високі ціни на алкоголь.
Фахівці кажуть, якщо пляшка алкопопсів і далі буде коштувати менше за долар у крамницях на кожному кроці, за кілька десятиліть нація виродиться. В Україні ж немає навіть жодного соціального ролика про шкоду алкоголю, хоча наші сусіди вже схаменулися.
