Головна Суспільство Як в Тернополі Козу водили….

Як в Тернополі Козу водили….

Фото Микола Шот

Тернопіль приймав колядників і щедрувальників, пригощав кутею та обирав найкращу шопку. Справжній розмай зимового календарно-обрядового фольклору буяв протягом двох днів у Тернополі, передає Урядовий кур’єр 

Виступали вертепи, розважалася Маланка, водили Козу й новолітували, колядували, щедрували та віншували. Розмаїття текстів і пісень, строкатість і барвистість одягу, чудернацькість і казковість, галас і сміх — усе переплелося-злилося в єдину субстанцію, що називається новорічно-різдвяними святами.

На майдані біля театру містерія іде
Головною ареною святкових виступів став Театральний майдан — серце Тернополя. Неподалік головної ялинки міста та театру звели сцену, на якій два дні поспіль тривала Різдвяна містерія. За підтримки облдержадміністрації провели обласне свято зимового календарно-обрядового фольклору «Нова радість стала». Вперше такий захід відбувся 1990 року. Пригадую, тоді в найбільшому міському палаці «Березіль» ім. Леся Курбаса ніде, як кажуть, яблуку було впасти — стільки охочих прийшло подивитися виступи вертепів. І щороку кількість людей, спраглих долучитися до відновлення, відтворення народних звичаїв чи поринути в їхній чарівний та видовищний вир, зростає.
Нинішнього січня на обласне фольклорне свято з’їхалося 20 колективів. Начальник управління культури облдержадміністрації Григорій Шергей вживає дієслово «відібрали» і пояснює, що прагнули, аби не було повторів, щоб відобразити всю яскраву палітру народного зимового святкування, та додали елементи особливої ваги. Скажімо, в Бережанському районі маланкування не поширене, але Маланку привезли саме із с. Посухів. Прикметним для с. Жабинці, що в Гусятинському районі, є вертепне дійство: місцевий колектив неодноразово займав призові місця на різних різдвяних конкурсах. Та Віталій Петльований цього разу привіз до Тернополя 15 своїх аматорів сцени, які щедрували й водили Козу. Електрогазозварювальник Роман Плечінь, який втілював образ цього персонажа, одягнувся не лише в селянський кожушок, а й додав циганських елементів, а отже, не лише барвистості, а й запалу в діях.
Наступного дня Театральний майдан знову завирував людським потоком, зануртував народними дійствами. Цього разу обласна та міська ради скликали фестиваль «Українське Різдво». Крім колядок, щедрівок, вертепних сцен, тут нагороджували грамотами та грошовими винагородами переможців двох конкурсів. Перший — «Феєрія новорічного міста» — мав за мету надати можливість усім бажаючим реалізувати власні творчі здібності та талант в оформленні зовнішнього вигляду об’єктів торгівлі, громадського харчування й сфери послуг, вулиць, осель, подвір’їв, ялинок у новорічно-різдвяному стилі. А от «Різдвяне диво» стало конкурсом на кращий макет шопки.
Ознайомитися з цими роботами, які брали участь у змаганні, тернополяни мають змогу на виставці, яка ще триває в Українському домі «Перемога».
Ще однією особливістю фестивалю стало те, що можна було не лише насолодитися колядуванням і щедруванням, а й посмакувати головною стравою Святвечора — кутею.

Колектив хоч і називається «Великодні зернятка», але в репертуарі має чимало колядок і щедрівок.
Ростові ляльки з гарячим чаєм
Різдвяними дійствами вражали не лише в центрі Тернополя. На житловому масиві «Сонячний» парад вертепів влаштували поблизу церкви Св. Петра та у найбільшому в Західній Україні торговельно-розважальному центрі «Подоляни». Церква Св. Петра славиться тим, що виставляє щорічно найбільшу в країні шопку, а також проводить конкурс вертепів серед парафій міста та громадських молодіжних організацій. Це, на думку священиків, має спонукати всіх до радості з нагоди народження Божого Сина. В перервах між виступами колядників і щедрувальників глядачів безкоштовно пригощали фруктами, печивом, чаєм.
Журі визначало найкращого актора, найоригінальніший костюм і найцікавішу постановку. Хлопчиків і дівчаток на святі також розважали ростові ляльки, а вихованці центру творчості дітей та юнацтва м. Тернополя показали широкомасштабну виставу «Новий рік — на поріг», де вміло поєднали сучасність з давніми народними традиціями відзначення зимових свят.