Озеро Святої Анни знаходиться на стику Кременецького району Тернопільської обалсті та Дубенського району Рівненської області.
Кожна святиня має свою неповторну історію. Чи не є винятком і цілющі джерела праведної Анни, біля яких нещодавно розташувався монастир. Як свідчить книги, в давності на місці джерела стояла церква. За часів татарської навали, коли православний люд терпів наругу від іновірців та наїзників, церква дивним чином була збережена від наруги. За легендою, вона опустилася під землю. Пройшли часи. І в селі була побудована нова церква. Однак пам’ять про святого місці зберігалася. І ця історія передавалась від покоління до покоління, поки не відбулося представлення нового чуда, яке засвідчило, що це місце святе і на ньому знаходиться Божа благодать.
За святим писанням, тут з’явилася ікона св. праведної Анни, яку першими помітили діти-пастушки. Незабаром все село дізналося про чудо і зібралися на місці появи образу. Ікона урочистою ходою була перенесена до храму. Однак на наступний день її там не виявилось: вона повернулася на місце появи. Селяни вдруге, вже зі священиками, відслуживши молебень, піднесли ікону до церкви. Але вранці її знову знайшли на попередньому місці. Тоді всі зрозуміли, що св. Анна сама вибрала собі належне місце і не має бажання нікуди переходити.
На місці появи ікони спочатку була побудована капличка: в ній зберігалася святиня. З того часу тут забило цілюще джерело. Протягом століть православні звідусіль приходили до джерела, щоб зануритися в його священні води і отримати зцілення від своїх недуг. За часів масового атеїзму капличку закрили, а саме джерело заховали під міцною кришкою, землею та бетонними плитами. Але Господь не буває обезславленим. Вода тут пробилася і утворила джерело. Коли його знову засипали, вода вдарила з новою силою. І поруч виник потік, даруючи життя і оновлення всьому живому. Зусиллями селян були розчищені зруйновані святі джерела, оновлено фундамент у вигляді трьох потоків, якими вільно потекла вода. У 1991 році закінчено спорудження нової кам’яної невеликої церкви на честь праведної Анни. Дерев’яний поміст навколо джерел замінений плитами та поставлено колодязь для освячення води. З іншого боку церкви облаштовано заглиблення, які іменують тут озером св. Анни, в яке після молитви занурюються віруючі люди. Старі й молоді, жінки у довгих закритих сорочках і ледь покриті чоловіки та діти спускаються у воду, занурюються тричі, а чоловіки зазвичай перепливають невелика водойма з дивно чистою, блакитною водою, що, як розповіли нам, завжди, в будь-який час року має температуру – 6 градусів за Цельсієм. Навіть немовлят занурюють у воду, щоб зцілити їх від хвороби або загартувати, стимулювати життєві сили. До речі, вийшовши з води, відчуваєш незвичайне тепло в усьому тілі, навіть жар в ступнях ніг. І дивно – ніхто не застуджується. Тут же, біля колодязя, можна омити чоло і руки святої прозорою водою та попити її. Можна придбати для рідних та близьких води з джерела св. Анни, розлиту в поліетиленові пляшки.
Православні святині в усі часи притягують до себе людські серця і душі, стають центрами духовності. Щодня, з року в рік до святих джерел св. Анни прибувають люди з околиць, з Україною і далеких країн світу. Народ прагне сюди, щоб щиро вклонитися святині, випити благодатній води і обмитися нею. Чимало людей знаходять тут душевний спокій. І сьогодні тут трапляються чудеса зцілення від святої води.
З відкриттям монастиря на святих джерелах відкрито нову сторінку в історії святині.
За матеріалами http://nabat.mk.ua
