Здавна в Англії був поширений звичай, за яким за допомогою жереба вибирали собі «Валентина» чи «Валентину». Юнаки писали на шматочках паперу імена дівчат, складали їх в шапку і тягнули по черзі. Та, чиє ім’я витягнув юнак, ставала його «Валентиною» на цілий рік. Цей рік «Валентинам» належало ставитися один до одного, як лицар і його прекрасна дама. Молодий чоловік складав дівчині сонети та пісні, грав для неї на лютні, упроводжував її скрізь.
Ще один цікавий англійський звичай — дарувати один одному дерев’яні «ложки кохання», які прикрашалися сердечками, ключами й замковими щілинами, що означало «шлях до серця». Англійці також вірять в те, що гадання на День всіх закоханих мають особливу силу і обов’язково збудуться. Наприклад, 14 лютого незаміжні дівчата встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків. І перший чоловік, якого вони побачать, — суджений. Також дівчата в цей день кидають в річку або ставок згорнуті клаптики паперу з написаними на них чоловічими іменами. Ім’я, яке спливе першим, — ім’я судженого.
