Моделі сімейного бюджету
У певний момент будь-яка сімейна пара має вирішити проблему щодо бюджету: чи варто об’єднувати доходи та витрати, хто буде відповідати за гроші та як це робити. Загалом існує три варіанти сімейного бюджету: спільний, роздільний та змішаний. Межі між ними достатньо розмиті, але є й певні важливі відмінності.
Спільний бюджет
Усі кошти, що зароблені сімейною парою, є загальними, навіть виграші в автоматах, що розміщує на своєму сайті українське казино онлайн. Тобто такого поняття, як гроші «мої» та «твої», не існує. Отже, відповідальність за бюджет також спільна, при чому не має значенні, скільки грошей приносить додому чоловік або дружина. Зазвичай така модель підходить сім’ям:
- із дітьми;
- що давно ведуть спільний побут;
- де один партнер заробляє менше або не має доходу взагалі.
Головна перевага спільного бюджету – це об’єднання родини, адже витрати та загалом керування доходами обговорюються разом. У сім’ях, де хтось заробляє більше, дорівнює до себе другу половинку, яка або не працює, або має набагато менший прибуток. Подружжя має однакові права щодо доступу до грошей та витрат. Мінус у тому, що певні покупки можуть привести до розбіжностей, тому треба домовлятися заздалегідь, тобто планувати бюджет.
Роздільний бюджет
Ця модель передбачає відсутність у пари загальних фінансових взаємин. Витрати виключно індивідуальні, прибуток чоловіка або дружини є недоторканним. Подружжя не претендує на заробіток один одного, а спільні витрати розподіляються порівну. Зазвичай такий спосіб використовується молодими сім’ями або парами, що мешкають окремо.
Плюс − у незалежності, адже кожен відповідає лише за власні фінанси. Недоліком такого формату є відсутність спільної відповідальності за витрати. Можуть виникнути непорозуміння через ті чи інші необхідні загальні трати, яких стає все більше. як наслідок, із часом роздільний бюджет поступово стає змішаним.
Змішаний бюджет
Змішана модель бюджет базується на домовленості партнерів. У подружжя, яке перейшло на такий формат, завжди є загальні та особисті гроші. Спільні витрачаються тільки на необхідні чи заздалегідь оговорені потреби, а на власні кошти один одного пара не претендує. Найчастіше такий варіант ведення бюджету використовують сім’ї, що ведуть спільний побут і де обидва партнери мають плюс-мінус однаковий дохід.
Перевага – у плануванні: при правильному підході витрати завжди передбачувані. При цьому кожен може витрачати власні гроші на свій розсуд, не звітуючи партнерові. Мінус у тому, що необхідно як мінімум раз у півроку проводити ревізію прибутків та витрат.
Загалом будь-який спосіб ведення бюджету має практичну доцільність і не впливає на відносини подружжя.
