Головна Суспільство Небесну сотню на стіні у музеї Назара Войтовича намалював батько

Небесну сотню на стіні у музеї Назара Войтовича намалював батько

10960400_790593744354661_8753412245675581477_o-650x418Музей Героя Небесної сотні Назара Войтовича відкрили 13 лютого у приміщенні Травневської ЗОШ І-ІІ ст., де навчався хлопець. Небуденна подія зібрала не лише мешканців села, а й багаточисельних гостей − представників громадських організацій, районної влади, старшокласників різних шкіл, духовенство, пише Народне слово

Дванадцять священиків Збаразького деканату УПЦ КП на чолі з архієпископом Тернопільським, Бучацьким і Кременецьким Нестором та єпископом Ужгородським і Закарпатським Варсонофієм освятили молитвою музейну кімнату та окропили її свяченою водою. Завідуюча бібліотекою Наталія Кузіна прочитала вірш директора школи Василя Оверка, присвяченого Назару:
«Назар для насЗакон збереження енергії − це факт, так вітер дме і крутиться вітряк,
Дає нам світло і тепло, і ми, прокинувшись, йдемо.
Активний рух − закон життя, а хто стоїть, не має майбуття.
Бо так було здавна і споконвік, і кожен має вести своїм вчинкам лік.
В лютневу днину молодий юнак, зібравшись з думами і друзями, промовив: так. І без вагань подався у столицю на Майдан підняти гідність України, мов Титан.
Благає батько: «Сину, в мене ти один і зовсім юний, наче цвіт весни».
«Я знаю, тату, цей неспокій не дарма, і ми побачим Україну без ярма.
Настав той ранок, Київ вирував, Майдан оплотом непоборності вже став.
Назар, як промінь сонця у пітьмі, пройшов крізь дим і раптом: ні-ні-ні.
Це підла куля снайпера прошила майбуття, пройшла крізь світлий мозок й викрала життя.
Твої страждання, Мамо, мов камінний хрест, та син Ваш не загинув, він ось тут, немов воскрес.
Воскрес, як новий день, як школи знамено, де залишив свій світлий образ, як святе зерно.
Із барельєфа всіх він радо зустрічає, хто йде до знань і у житті по ньому шлях звіряє.
Бо у природі, і в житті, напевно кожен знає, ніхто й ніщо безслідно не зникає. Тож хай Назар буде для більшості із нас тим свіжим вітром, що прийшов змінити час.
Учениця 8-го класу Ірина Колега заспівала пісню-молитву.
Високопреосвященний архієпископ Нестор, звертаючись до присутніх, закликав усіх ставити Україну у своєму житті понад усе, як це зробили загиблі на Майдані юнаки, показавши, якою є правдива любов до України.
І цю щиру любов до Батьківщини покликаний виховувати новостворений музей, в цьому переконаний директор школи Василь Оверко.
− Ми створили його, − відзначив керівник, − не тільки в знак пам’яті нашого земляка − Великої світлої людини. Цей музей має стати джерелом натхнення для творчості, для розвитку юних талантів, які продовжать справу Назара. Він дуже любив малювати, відображати своє захоплення життям і рідною країною у художніх роботах. Для цього ми започаткували районний конкурс мистецької майстерності «На крилах надії» імені Назарія Войтовича за номінаціями графіка, живопис, скульптура, художній дизайн.
Ідея створення музею, за словами директора, зародилася в педагогічному колективі Травневської школи після відзначення 18-ї річниці з дня народження Назарія Войтовича. За цей час було зібрано чимало різних матеріалів, творчі роботи Назара, світлини із життя класу, в якому він навчався. Значне місце займають предмети учасників київського Євромайдану − пластини бронежилета, щити, «коктейлі молотова», бочки, бруківка, прапор.
Створили музей буквально за місяць. Активно сприяв цьому як працею, так і коштами батько Назарія Юрій Войтович та його родина. Разом з двоюрідною сестрою Назара Анею Партикою він виконав художній розпис стіни, зобразивши Небесну сотню.
Значну матеріальну допомогу надав народний депутат України Михайло Головко та керівництво ТОВ «Поділля». Вхід у музейну кімнату у вигляді кованої арки виконав місцевий майстер Василь Брегін.
У день відкриття музей поповнився новими експонатами, які приносили гості. Зокрема, учасник Майдану, скалічений беркутівцями Юрій Галенда подарував портрет Шевченка, який висів у палаці збаражан під час Революції Гідності, додаючи їм сили духу. Голова районної управи Братства ОУН-УПА Ярослав Брега подарував диск із патріотичними піснями у виконанні хору Братства.
Робота над вдосконаленням музею триває. − Плануємо, − каже директор, − замість вікна зробити патріотичний вітраж, який би вдало вписувався в інтер’єр, створюючи цілісну картину.
Ознайомившись із музеєм, учасники події вирушили до місцевої церкви Св.Покрови. Гості мали нагоду побачити барельєф Назарія, який прикрасив влітку стіну школи, яка уже носить ім’я Назарія Войтовича (якраз того дня були освячені нові печатки Травневської ЗОШ), стелу з портретом Героя та Пагорб Гідності, зведені влітку.
У сільському храмі люди помолились за душу Назарія під час архієрейської заупокійної Служби Божої. Опісля вирушили жалобною ходою до могили Героя. Учні несли 10-метровий вишиваний рушник, яким оповили місце вічного спочинку хлопця. Такого простого, усміхненого, ще зовсім дитячого і беззахисного у свої 17, але водночас величного у своїй безстрашності, прагненні правди, свободи, краси.

Ірина СИСКО