Головна Суспільство Укргідра нищить Дністер

Укргідра нищить Дністер

Вже більше двох років тривають публічні дискусії щодо будівництва шести нових великих гідроелектростанцій на Дністрі.
ПАТ «Укргідроенерго» та Мінпаливенерго наполягають на необхідності будівництва, мотивуючи це нестачею електроенергії та необхідністю захистити населення від паводків. Зі свого боку Мінприроди, екологи, науковці, туристи та місцеві громади виступають категорично проти будівництва, аргументуючи це тим, що будуть знищені унікальні в світовому масштабі природні комплекси Дністровського каньйону, загроза повеней тільки збільшиться , а місцеві мешканці втратять традиційні джерела заробітку на туризмі та вирощуванні сільгосппродукції, повідомляє news-te.blogspot.com
Також проти будівництва ГЕС виступили Тернопільська та Івано-Франківська обласні ради та декілька інших органів місцевого самоврядування, шляхом прийняття рішень про заборону будівництва гідроелектростанцій. Івано-Франківська ОДА навіть звернулася з аналогічним проханням до Гройсмана.
Незважаючи на це все, в грудні 2016 року ПАТ «Укргідроенерго» вже оголошувало тендер на проведення ТЕО (фактично на розробку проектної документації) будівництва каскаду з 6 ГЕС на Дністрі вартістю 155 млн гривень. Тільки завдяки сильному публічному тиску проведення тендеру вдалося відмінити.
На жаль, питання будівництва ГЕС на Дністрі лобіюється на найвищому рівні, тому місцеві ради у відповідь на своє звернення отримали від Адміністрації Президента та КМУ звичайні «відписки». До того ж, гроші на проведення ТЕО вже були закладені в тариф на продаж електроенергії на 2017 рік.
Тому, отримавши «зелене світло» на знищення Дністра від керівництва України, ПАТ «Укргідроенерго» таки вирішило почати проектні роботи по будівництву ГЕС на Дністрі та фактично виділити на це кошти. Аби вгамувати пильність громадськості, вони вирішили замаскувати це під нову процедуру «Оцінки впливу на довкілля».
Зокрема, в листопаді-грудні була проведена низка тендерів для вивчення впливу на довкілля від будівництва ГЕС. Найбільше коштів, близько 10 з половиною мільйонів гривень отримує ТОВ «Проектно-дослідницький інститут «Енергоінжпроект» на «Виконання вишукувань, необхідних для проведення оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій з метою підготовки повідомлення про плановану діяльність ПАТ «Укргідроенерго» щодо будівництва ГЕС на Дністрі».
Менші суми, від 70 до 377 тисяч гривень, отримують різні державні наукові установи та підприємства на дослідження окремих аспектів майбутнього будівництва ГЕС.
Перелік установ, які заключили договори з ПАТ «Укргідроенерго» на виконання дослідницьких робіт, за інформацією системи Prozorro
Тема дослідженняВартістьВиконавець
Еколого-геохімічне вивчення об’єктів довкілля198 000Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка Національної Академії наук України
Об’єкти археологічної спадщини регіону377 356,30Інститут археології Національної Академії наук України
Небезпечні для реалізації проекту геологічні умови144 000Державна установа “Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України”
Фауна, сучасний стан наземних популяцій раритетних та фонових видів тварин160 534Національний науково-природничий музей Національної Академії наук України
Стан водної екосистеми70 000Інститут гідробіології НАН України
Кількісні характеристики сейсмічної небезпеки86 000Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії наук України
Гідрогеологія72 000Державна установа «Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень Національної Академії наук України
Гідрометеорологічний та гідрохімічний режим р. Дністер.69 945,60Український гідрометеорологічний інститут Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної Академії наук України
Геологічне середовище198 000Інститут геологічних наук Національної академії наук України
Флора судинних рослин її раритетної компоненти та процесів синантропізації територій148 342Національний науково-природничий музей Національної Академії наук України
Аналіз небезпечних для реалізації проекту будівництва каскаду ГЕС геоморфологічних та неотектонічних умов району верхньої течії р. Дністер100 000Інститут географії Національної Академії наук України
І можна було б тільки порадіти за те, що гідроенергетики планують свою діяльність відповідно до нових, європейських, екологічних норм і замовляють комплексні наукові дослідження, «якби не одне але»!
По перше, позиція місцевих громад проти будівництва ГЕС є категоричною. Зокрема, вони готові і до акцій прямої дії включно з блокуванням майбутнього будівництва. Також вони не збираються надавати будь-які дозвільні документи на будівництво гідроелектростанцій, в тому числі виділяти земельні ділянки тощо.
А «Повідомлення про плановану діяльність» – це лише перший етап процедури «Оцінки впливу на довкілля», і саме це повідомлення є відносно невеликим за обсягом документом. І якщо тільки на його розробку планують сумарно витратити більше десятка мільйонів гривень, то вартість розробки наступного етапу – «Звіту про оцінку впливу на довкілля» – буде на порядок вищою, і сягатиме сотень мільйонів гривень. Відповідно, незрозуміло навіщо витрачати десятки, а потім і сотні мільйонів державних коштів на проект, який все рівно не може бути реалізовано!
По друге, ЕПЛ, звісно, сподівається на чесність та об’єктивність наукових досліджень, але має обґрунтовані підозри щодо цього:
  1. Вже є комплексний висновок щодо майбутнього будівництва ГЕС від Інституту екології Карпат НАН України, науковці якого постійно працюють на території Дністровського каньйону. І висновок однозначний – будувати ГЕС тут не можна!
  2. Аналогічну позицію щодо будівництва займають науковці національних природних парків «Галицький», «Дністровський каньйон», «Хотинський», «Подільські Товтри», які теж роками працюють на даній території і вивчають її природні комплекси та вплив людини на них.
  3. В технічних завданнях на вивчення окремих аспектів майбутнього будівництва чітко прописані місця планованого будівництва електростанцій і ведеться мова лише про «шляхи зменшення впливу ГЕС». Тобто замовник відразу виходить з того, що ГЕС таки будуть побудовані, і їх впливи можна буде лише мінімізувати.
  4. Стислі терміни дослідження (листопад-грудень цього року) не дають можливості повноцінно вивчити ситуацію в місцях запланованого будівництва ГЕС. Зокрема, аби дати висновок по флорі та фауні необхідно відпрацювати як мінімум повний сезон, бо в грудні та листопаді неможливо виявити окремі види рослин чи тварин просто фізично. Але Національний науково-природничий музей Національної Академії наук України, який взявся за цю частину «дослідження», взагалі планує це зробити навіть без виїздів на місце.
Тому ми в черговий раз закликаємо ПАТ «Укргідроенерго» та уряд України відмовитися від ідей знищення Дністра та перестати витрачати на це державні кошти і провокувати конфлікти з місцевими громадами, а науковців – працювати чесно та об’єктивно і не піддаватися на спокуси гідроенергетиків.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Петро Тєстов, еколог ЕПЛ
Email: petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here