Чи багато тернополян ризикують пити воду прямо з-під крану? Або готувати з неї їжу?.. А все тому, що її якість виникає серйозні побоювання: чи не зашкодить така вода нашому здоров’ю? Втім, якщо ми досі не можемо змусити водоканал і його засновника – міську раду подавати нам якісну воду, то у тернополян, натомість, є реальна перспектива вимагати платити за неї менше.
Громадська організація «Тернопіль Європейський», яку очолює Віталій Цимбалюк, ще влітку провела ряд досліджень тернопільської води. Зокрема, тернополяни дізналися, що найбільше загрозу для водопостачання несе близькість до Малашівського сміттєзвалища і його подальша експлуатація. Також аналіз води з-під крана, проведений однією з незалежних лабораторій, показав й іншу сумну картину: у воді, яку вживають тернополяни, майже у 4 рази перевищено вміст заліза та у 1,5 раза – хлору.
Наші хвороби – від води?
– У нашій організації серед активістів є й досвідчені лікарі, – розповідає Віталій Цимбалюк. – Вони стверджують, що надлишок заліза в організмі людини може спричинити рак легенів, товстої кишки, сечового міхура і стравоходу. А тривале вживання води з підвищеним вмістом заліза збільшує ризик інфарктів і негативно впливає на репродуктивну функцію.
Також фахівці попереджують, що при високому вмісті заліза у питній воді порушується процес кровотворення, можливий цироз печінки, гострі отруєння у дітей, рак прямої кишки, цукровий діабет. Надлишок заліза погано виводиться з організму і порушує роботу мозку. Крім того, сухість і сверблячка шкіри – це теж “сліди” надмірного заліза. Тому його надлишок у питній воді є небезпечною домішкою.
Саме через перевищення вмісту заліза у воді тернополяни мають клопіт і з побутовими приладами. Потрапляючи в систему водопостачання, залізо взаємодіє з повітрям, окислюється і стає іржею. Іржа не розчиняється у воді, а випадає в осад, що залишається на трубах, сантехніці, пральних і посудомийних машинах – скрізь, куди потрапляє вода із системи. І чим вищий вміст заліза у воді – тим більше осаду, а значить – тим швидше вийдуть з ладу ваші труби, змішувачі, крани та побутова техніка. І навіть найефективніша хімія для очищення допомогти не зможе, оскільки до всіх агрегатів і труб, куди надходить вода у вашій системі, ви все одно не доберетеся.
За своє життя, підрахували у «Тернополі Європейському», просто вживаючи питну воду, середньостатистичний тернополянин «з’їдає» 15 кг хлору і хлоридів. Це гігантські, жахливі цифри, особливо якщо згадати, що хлор сам по собі є найстарішою отруйною речовиною, яка використовувалась ще під час Першої світової війни. Надлишок хлору при взаємодії з іншими речовинами, що знаходяться у воді, утворює сполуки, які становлять серйозну небезпеку для здоров’я та життя. Він негативно впливає на всі функції організму, пригнічує імунітет. За даними Колумбійського університету охорони здоров’я встановлено, що вживання хлорованої води на 44% збільшує ризик захворювання раком шлунково-кишкового тракту і сечового міхура. Крім того, надмірно хлорована питна вода призводить до підвищення кров’яного тиску, атеросклерозу та ішемії серця, а також викликає проблеми із зачаттям у жінок.
– Багато тернополян бореться з проблемою захлорованої води як може – кип’ятінням, відстоюванням, встановленням побутових фільтрів, – розповідає Віталій Цимбалюк. – Але вплинути на воду, якою користуються для гігієнічних потреб – просто нереально. А між тим, при прийомі гарячого душу або ванни можна отримати стільки хлору, якби просто випити два літри нефільтрованої хлорованої води.
Що каже водоканал?
У лабораторії хіміко-бактеріологічного контролю питної води КП « Тернопільводоканал» запевняють: «У нашій воді Горішньо-Івачівського водозабору є дещо підвищений в межах норми вміст заліза, і цей оксид заліза збирається у воді і потім виходить через кран, але це тимчасове явище, і споживачі повинні бути впевнені, що в цій воді нема хвороботворних бактерій». Попри такі заяви, ще 6 березня 2013 року Тернопільська міська рада при затвердженні «Висновку щодо доцільності залучення комунальним підприємством «Тернопільводоканал» кредиту від Міжнародного банку реконструкції та розвитку» вказала на проблему перевищення вмісту заліза у водогоні як на постійну проблему тернопільської води.
Втім, чи хтось хоч раз чув про те, щоби водоканал привселюдно визнав, що вода з-під крану не відповідає нормам? Звісно, ні. Тут комунальники лукавлять. Адже показуючи тернополянам висновки лабораторій, де «все у межах норми», вони не уточнюють, що проби для аналізів беруть безпосередньо на водозаборах.
– Але незважаючи на те, що вода оплачується населенням «з доставкою до оселі», якість послуги за місцем проживання покупця, тобто в його квартирі, ніким не контролюється і ніхто перед споживачем не відповідає, – стверджує голова ГО «Тернопіль Європейський». – От і виходить, що «нормовані» показники від водоканалу суттєво відрізняються від реальних аналізів питної води з-під крана, яка дорогою від водозабору до споживача насичується надлишковим залізом та хлором.
Згідно вимог та методів контролювання якості води питної за Національним стандартом України, «нормативи якості питної води мають бути забезпечені фізичними або юридичними особами, які експлуатують системи водопостачання чи розфасовують питну воду». Це означає, що повну відповідальність за якість водиперед тернополянами несе комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Тернопільводоканал».
Як тернополянам повернути свої кошти?
Активісти «Тернополя Європейського» з’ясували: практично ніхто з тернополян не знає, що за неякісну послугу водоканалу можна вимагати компенсацію.
– Виявляється, ще 17 лютого 2010 року Кабмін видав постанову №151, згідно з якою за воду, яка не відповідає стандартам якості, місцева влада повинна повертати людям 20% її вартості. І перерахунок повинен бути проведений за весь період, відколи подавалася вода низької якості, – роз’яснює Віталій Цимбалюк. – Як юрист, я дуже зацікавився цим питанням і детально зайнявся його вивченням.
Отже, спершу потрібно скласти акт-претензію в присутності представника водоканалу. Протягом трьох робочих днів постачальник послуги має здійснити перерахунок платежів або надати обґрунтовану письмову відмову.
У разі відмови слід звернутися до санепідемстанції із проханням провести аналіз води у вашому помешканні. Якщо за результатами аналізу буде встановлено факт погіршення нормованих показників якості води, ваші витрати на аналіз теж підлягають компенсації за рахунок водоканалу.
Зі всіма вищезазначеними документами споживач повинен звернутися до суду з вимогою здійснення водоканалом перерахунку за неякісно надані послуги, а також компенсації додаткових витрат споживача (проведення аналізу води, судові витрати тощо).
– Наші активісти минулого тижня вже зробили такий аналіз в одному із помешкань Тернополя. За висновками обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України, «дослідження взірця води питної не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Тобто, вода, набрана прямо з-під крану, непридатна для споживання і може зашкодити здоров’ю, — каже Віталій Цимбалюк. – Я дізнався, що в різних містах України споживачі, які звернулися із подібними позовами до суду, виграли справи і отримали свої компенсації. Отже, тепер перед нами стоїть завдання: або змусити водоканал компенсувати тернополянам кошти за неякісну воду, або чисельними судовими позовами примусити його подавати нам воду за стандартами якості.
Юристи ГО «Тернопіль Європейський» готові допомогти консультаціями тернополянам, які хочуть відстоювати своє право на якісну воду.
Для цього в організації діє «гаряча лінія»: (096) 980-94-68.
