Правову неграмотність, аморальність, брак здорового глузду продемонструвала міська рада, опублікувавши на своєму офіційному сайті дані про малолітню дитину, її місце навчання, адресу. До того ж орган місцевого самоврядування «затаврував» усю сім’ю хлопчика до якогось там коліна, бо ж, окрім батьків дитини (причому вказано ще й місця їх роботи), навів дані і про бабусю хлопчика.
Ми також писали про цей випадок.
Відверто кажучи, я не повірила своїм очам, коли надибала на цю інформацію на згаданому сайті. Навіть не пригадую, чи доводилося стикатися з таким безцеремонним невіглаством… Очевидним є те, що прес-службі мерії слід тісно працювати з юридичною службою – щодо відповідності інформації, яку вона поширює, вимогам законодавства. А ще краще працівникам прес-служби відвідати кілька семінарів з прав людини. Інакше судових позовів – про захист особистих немайнових прав та відшкодування моральної шкоди – мерії не уникнути, пише Ольга Кушнерик в газеті «Свобода».
У публікації “У Тернополі затримали графітника-другокласника”, вказані імена батьків місце роботи і школу де навчається малий, а ще вказано адресу проживання, що повністю не відповідає Законодавству України про захист особистої інформації, і не розголошення особистих даних.
До горе-писак із мерії переконливіше апелювати мовою закону. Тому, шановні, прочитайте главу 22 «Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи» Цивільного кодексу України. Зверніть увагу на статтю 296 кодексу, зокрема на частину 4: «Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення». Це стосується повнолітньої особи, а прізвища неповнолітніх правопорушників (навіть засуджених у порядку кримінального судочинства) взагалі оприлюднювати заборонено!
Як уже згадувалося, у викладеній на сайті інформації безжально «пройшлися» по цілій родині юного правопорушника. Сподіваюся, що у цих людей міцні нерви, і вони зуміють не лише витримати «громадський осуд», а й наважаться звернутися до суду, щоб покарати мерію за порушення їх особистих немайнових прав. Очевидно, усі підстави для цього є, більше того, є підстави вимагати компенсацію за заподіяну моральну шкоду, веде далі авторка публікації.
Утім, на поширену інформацію, яка порушує права родини, мали б відреагувати правоохоронні органи. Адже за подібне передбачено кримінальну відповідальність – згідно зі статтею 182 Кримінального кодексу «Порушення недоторканності приватного життя» за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації, встановлено штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
І ще одна обставина. Важко уявити, якби, скажімо, вміщуючи на сайті інформацію про якогось чиновника-корупціонера, міська рада вказала б його домашню адресу, прізвище і місце праці дружини, прізвища батьків (мовляв, це вони виховали корупціонера)… В автора такої інформації відразу з’явилася б думка: так писати не можна. А от коли йдеться про беззахисну дитину, її батьків, які працюють на ринку, то чому б не познущатися?.. Ось така мораль…
Ольга КУШНЕРИК.
