Ситуація із різного роду рейтингами та “топами” у Тернополі нагадує анекдот із пріснопам’ятних радянських часів про те, як перед приїздом іноземної делегації у ливарний цех заводу імені Леніна секретар парткому інструктував передовика соціалістичної праці. Партійний куратор давав чіткі настанови робітникові про те, що у нього, робітника місячна зарплата така, що їй за кордоном можуть позаздрити, що квартира – на кілька кімнат з кількома балконами, що кожен член його сім’ї має по машині і т. д.
Про це все перед членами делегації завчено і розказав передовик. Але раптом, хтось із зарубіжних гостей запитав у робітника про те, який у нього рейтинг у бригаді. Виникла пауза. І тоді, опустивши очі передовик видихнувши, сказав: « 23 сантиметри…».
Так от, про рейтинги. Анекдот «із бородою» згадався мені, коли черговий раз почув про підсумки чергового рейтингу Тернополя. Чому «чергового», а тому, що майже кожного року можновладці із міської ради «світяться» на місцевих (і не тільки) телеекранах, з нагоди чергового «визнання» Тернополя, як такого собі міста «супер-пупер», одним словом, «файного міста Тернополя, де файні керівники при владі», що і засвідчують оті «рейтинги».
Пригадую, як чотири роки тому керівництво міської ради на всіх рівнях заявляло, що «незалежне рейтингове агентство «Кредит-рейтинг» підтвердило позитивну динаміку Тернополя на рівні uaBBB- за Національною рейтинговою шкалою із стабільним прогнозом». І не біда, що мало хто знає, що то воно таке оте «uaBBB» і що то за «стабільний проноз». Але справа була зроблена, Тернопіль – не просто провінційне містечко із побитими дорогами, невивезеним сміттям та хамством чиновників – а «місто рейтингове».
А через рік – ще одна інформація – про підтвердження вже згаданого рейтингу на тому ж таки, вже знайомому рівні «uaBBB». І так кілька років поспіль. А є ще ж поняття «топ». Головне увійти до того «топу». Якщо не в п’ятірку, то скажімо, у десятку, або, хоча б у двадцятку. І ось нарешті читаємо: «Тернопіль увійшов у Топ-20 найбагатших міст України. Постійна робота, висока зарплата, престижне житло – тут є все для життя на широку ногу. Тернопіль зайняв 13 місце».
І це ще не все, щоб якось навести лад у «рейтинговій справі», «виконавчий комітет тернопільської міської ради 05 липня 2012 р. легалізував шляхом письмового повідомлення про заснування Тернопільську міську громадську організацію «Рейтинг Тернополя». Це ж додуматися! Утворити таку собі ручну організацію, яка б, «тримаючи ніс за вітром», регулярно тримала народ у курсі про рейтингові справи міської ради.
І після цього вже якось здоровий глузд не сприймає чергове повідомлення на сайті міськради, що «Тернопіль очолив рейтинг інвестиційної привабливості серед малих міст Європи і став лідером в інвестиційному рейтингу конкурсу «Європейські міста та регіони майбутнього 2012–2013». Отакої! Ще й рік 2013-й не закінчився, а рейтинг вже є, та ще й який – на рівні Європи, знай наших!
Воно б нічого, хай там бавляться можновладці рейтингами, головне, щоб жителі міста від того не страждали. Але якраз тут і є заковика. Виявляється, рейтинги, якими так хваляться міські чиновники …купляються! А як ви думали. Життя таке. Хочеш високий рейтинг – плати. Тому цілком серйозно міська рада на третій день після Дня дурня, чи Дня сміху, це як кому краще, прийняла рішення №358 від 3 квітня 2013 року «Про виділення коштів ТОВ Рейтинговому агентству «ІВІ-Рейтинг».
Згідно з цим рішенням, приватна структура отримає майже 38,4 тис. бюджетних гривень за визначення кредитного рейтингу міста Тернополя. Загляньте на сайт цього агентства і ви дізнаєтесь, що кредитний рейтинг – це всього лише думка (!) IBI-Rating «щодо можливості і готовності суб’єкта господарювання, емітента вчасно і в повному об’ємі виконувати фінансові зобов’язання, зобов’язання по емітованих борговими інструментах, а також виплачувати відсотки, дивіденди за іменними акціями. Рейтинг також не виражає думку про те, що той або інший вид інвестування підходить для інвестора». Але попри це вже згаданим рішенням виконавчий комітет Тернопільської міської ради вирішив виділити 38400 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень для здійснення оплати послуг з визначення кредитного рейтингу міста Тернополя товариству з обмеженою відповідальністю Рейтинговому агентству «ІВІ-Рейтинг» (код ЄДРПОУ 33262696) за рахунок коштів цільових фондів, утворених ВР АРК, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади (КФК 240900, КЕКВ – 2240)».
…Скажете, 38 400 грн для міста, навіть такого «файного», як Тернопіль, хіба це гроші? Це ж мізер. Можливо, Але, щось почала гризти мене ота «рейтингоманія», коли дізнався, що за подібні «рейтинги» треба платити. Я ж, наївний, тішився, що живу у такому «рейтинговому» місті, де експерти з різних там агентств безкорисливо визначають високу планку заможного життя у місті і, привабливого для інвесторів клімату. А тут – все по іншому. Відкидаю думку про те, що хтось із чиновників, який «курує» питання рейтингового визнання має із цього певний зиск. Але, але… Можливо, оті десятки тисяч гривень «для здійснення оплати послуг з визначення кредитного рейтингу» та й направити, скажімо, на ремонт міських доріг, рейтинг яких ой і низький-низький. Чи спрямувати б ці гроші на капітальний ремонт шкіл, дитячих садочків та багатоповерхових житлових будинків, відкриття реабілітаційного центру для дітей-інвалідів, побудову мінікотелень у дитсадках, ремонт дірявих дахів…
Та про що я? Хто про це буде думати? Тут би швидше потрапити у рейтингову десятку чи топ-двадцятку. А дахи, дитсадки, котельні – до цього час дійде. Пізніше. Коли керманичі міста нарешті наситяться рейтингами. Та видно з усього, це скоро не буде. Бо ж гряде перше півріччя, треба вже думати про нові рейтинги і поміж цим й себе не забути…
Орест Сарматський, http://corruptua.org/
