Тарифи мають встановлювати на місцях

Весна прийшла до України з черговим підвищенням тарифів. Зросла вартість електроенергії, а  з квітня зростуть тарифи на газ . З ним безперечно зростуть і тариф на гарячу воду та опалення. Але це не останнє підвищення. Як зберегти гарячу воду і тепло і при цьому не залишитися з пустими кишенями, якщо тарифи таки зростатимуть.

Що чекає нас у майбутньому?

Головна та незмінна проблема вже багато років в Україні — це застаріла система опалення та дорожнеча імпортних енергоносіїв. Єдиним державним органом, який встановлює тарифи, є Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Саме від волі цього органу напряму залежить вартість газу. Наприклад, підвищення ціни на газ з 1 березня цього року у першу чергу торкнулося великих споживачів, а саме теплових комунальних підприємств таких, як „Тернопільміськтеплокомуненерго”, котре забезпечує тернополян теплом та гарячою водою.

Через підвищення цін у місцевому бюджеті Тернополя потрібно десь терміново знайти додаткових 23 млн.грн. Проте це не змінить кардинально ситуації, оскільки тарифи і надалі зростатимуть. Цьому є кілька причин. Зокрема, співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич називає дві основні.

По-перше, суттєво зросли неплатежі за газ. Причому, за деякими підрахунками вони настільки суттєві, що навіть загрожують нормальному функціонуванню паливної галузі. Це може змусити уряд скоригувати графік подальшого підвищення цін передусів для підприємств теплокомуненерго. По-друге, це скрутна економічна ситуація, зокрема знецінення гривні. Платежі від споживачів йдуть у гривнях, а газ доводиться закуповувати за долари.

Як має формуватися тариф

Місцева влада фактично опиняється заручником обставин і змушена працювати, як кажуть, між молотом і ковадлом. Вона не може впливати на тарифи, проте саме на неї усі ми покладаємо відповідальність за тепло і гарячу воду у наших оселях. Натомість більше відповідальності за ситуацію з тарифами несе парламент та уряд. Саме вони мали б встановити прозору систему формування тарифів. Про те, що вона незрозуміла говорять всі. Зокрема експерти стверджують, що сформувати справедливий тариф на тепло і гарячу воду можна лише тоді, коли підвести енергетичний баланс країни. Треба розуміти скільки потрібно газу, вугілля інших первинних ресурсів для опалення одного квадратного метра житла, чи підігріву куба гарячої води. Саме тому у Європі платять за тепло і воду у залежності, від спожитих гігокалорій (це кількість тепла необхідна для підігріву одного куба води). В Україні ж поки тариф формується “на око”. На думку колишнього міністра ЖКГ Олексія Кучеренка тарифи значно завищені і у них є корупційна складова.

Сергій Надал: «Справедливого тарифу не буде без “енергетичної децентралізації”, коли встановлювати тарифи буде місцева влада»

Як забезпечити гарячу воду

Натомість міський голова Тернополя Сергій Надал вважає, що справедливого тарифу не буде без “енергетичної децентралізації”, коли встановлювати тарифи буде місцева влада. Лише на місцях можуть вирахувати, скільки потрібно платити і скільки населення здатне платити. Тут простіше підбити і енергетичний баланс, з’ясувати, де найбільші втрати тепла, які види ресурсів таких, як газ, вугілля, біомаса доцільніше використовувати. Цим шляхом пішов Тернопіль, коли ще кілька років тому створив так званий енергетичний паспорт міста. За словами Сергія Надала — це було свідоме рішення, бо ще 4 роки тому було зрозуміло, що енергія дорожчатиме. “Вихід є один — це зменшувати споживання дорогих ресурсів і при цьому зберігати гарячу воду і тепло”, – говорить міський очільник – “Ми почали встановлювати індивідуальні теплові пункти, котрі дозволяють у кожному конкретному будинку забезпечити гаряче водопостачання і тепло. Минулого року у тестовому режимі такий ІТП відпрацював на вулиці Лук’яновича,1. Цього року мешканців сусіднього будинку по вул Бродівська 50 побачили рахунки своїх сусідів, які є суттєво меншими і також висловили бажання встановлювати ІТП. Загалом це вихід для більшості тернополян, бо встановлення ІТП за співфінансування міськрадою обійдеться в середньому у 1800 грн з квартири, а, наприклад, встановлення бойлера для підігріву води, щонайменше у 3000 грн”

Загалом же у рамках термомодернізації Тернополя планується встановити близько 60 ІТП лише цього року. Це приблизно третина від потреб усього міста. Проте міська влада не обмежується лише прямою допомогою. 14-15 квітня у Тернополі відбудуться “Дні сталої енергії”, де експерти Світового банку поділяться досвідом інших країн таких, як Польща, які теж мали подібні проблеми з тарифами. В рамках цього проекту відкриється ресурсний центр для об’єднань співвласників будинків, інформаційний пункт з енергоефективності, розкажуть про реалізацію програми термомодернізації.

Виходить є один метод боротьби з високими тарифами — це економія та енергоефективність. Це принаймні те, що ми можемо зробити тут у нас. Але потрібно виявляти ініціативу і самим мешканцям.

Робити це зараз, коли прийде весна і літо, щонайменше з двох причин. По-перше, щоб взимку було тепло, а цілий рік своя гаряча вода. А по-друге – це дешевший варіант, ніж різного роду індивідуальні системи такі, як бойлери.

Микола Підгрушний

Довідка

Європейський досвід термомодернізації та енергоефективності

У 1998 році, ще до вступу Польщі до Євросоюзу (2004р.), був прийнятий Закон про термомодернізацію, в якому зазначалося, що Термомодернізація – це покращення існуючих технічних параметрів будівель з метою зменшення теплових потреб з подальшим зниженням вартості обігріву даної будівлі та забезпечення визначеного мікроклімату в приміщеннях (теплового комфорту).

На той час 70 % житлового фонду Польщі було збудоване до 1970 року. Тобто явно не відповідало сучасним нормам. Проте впровадження загальнодержавної програми з термомодернізації дозволили скоротити споживання енергії на опалення та гаряче постачання на 30%, поліпшити теплову ізоляцію, зменшити викиди газів в атмосферу, частково замінити традиційні джерела тепла на нетрадиційні, включаючи поновлювані джерела. Зокрема почали активно використовувати для опалення біомасу. На сьогодні у Польщі переробляється близько 23 млн.тонн біомаси на теплову енергію. У виробництві ж теплової енергії для опалення і підігріву води в ЄС в середньому виробляється близько 15 % з біомаси. У Швеції цей показник складає – 61%, Австрії – 37%, Данії – 35%, Фінляндії — 32%.

Це може бути одним з напрямків і для Тернополя, де навколо є багато є сільгосппідприємств, відходи виробництва яких можна використати для опалення.

Категорії: Тернопіль

Теги: ,,

Loading...

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: