За стратегічний розвиток Тернополя на 20 років взялися студенти




абітурієнтУже восени 2012 року Тернопіль може отримати стратегічний план розвитку на наступне 20-ліття. Зараз над ним активно працюють міська влада, науковці, громадські організації. На останній конференції своїми пропозиціями щодо покращення життя міста поділилися виші. Щоправда, з орієнтиром обласного центру визначились не всі.




Вхід у лікарню через інтернет

Конкретні проекти представили громадськості ТНМУ ім. І. Горбачевського та ТНТУ ім. І. Пулюя. Залучити до співпраці тернопільські виші, вважає міська влада, дуже важливо. Часто саме молоді люди знаходять найвдаліші шляхи розвитку, але не можуть їх втілити силами навчального закладу. Так, уже 230 проектів розвитку нашого міста запропонували магістри Тернопільського педуніверситету. Стратегічний план на наступні 10-15 років допоможе місту не розмінювати свого потенціалу, а спрямувати його у правильне русло, переконані міські очільники. Орієнтир передбачатиме певну схему, план дій. З орієнтиром Тернополя наразі визначились не всі виші. До осені свої пропозиції обіцяють подати й інші вищі навчальні заклади міста.

Розвивати сферу медицини у Тернополі медичний університет рекомендує паралельно із втіленням медичної реформи. Значно покращити роботу даної сфери зможе телекомунікаційна системи закладів охорони здоров’я Тернополя, переконані медики.  Таким чином медицина боротиметься з чергами у лікувальних закладах, які аж ніяк не красять  її роботу.

– Проект виконується у рамках реформи галузі медицини. Основним його завданням є створення єдиної електронної системи для закладів первинного та вторинного рівня надання допомоги. Сюди входять центри первинної медико-санітарної допомоги, станції медичної допомоги, консультативно-діагностичні центри та багатопрофільні лікарні. Система передбачає запис пацієнтів на консультацію та проведення обстежень, створення бази даних та реєстру пацієнтів, електронний документообіг, передачу даних медичних обстежень тощо. Основні інформаційні потоки, які мігрують в інформаційних системах, включають обмін інформацією між закладами охорони здоров’я первинного та вторинного рівня. Передбачається залучення у систему приватних лікувальних закладів та приватних практикуючих лікарів.  Перший етап реалізації проекту – це створення системи запису пацієнтів на прийом до лікаря або обстеження. Наразі є три варіанти запису на прийом чи обстеження. Перший – з будь-якого віддаленого комп’ютера, під’єднаного до інтернету. Другий – за допомогою спеціально встановлених інфоматів (пристрою на зразок терміналу для поповнення рахунків – прим. ред.). Третій – за допомогою працівників реєстратури. До системи запису пацієнтів є кілька вимог. Одна із них – можливість подальшого під’єднання до системи усіх закладів міста та області, – розповідає проректор з лікувальної роботи ТДМУ ім. І. Горбачевського Василь Марценюк.

Сьогодні за підтримки ректора ТМДУ ім. І. Горбачевського розроблено програмне забезпечення для системи запису пацієнтів, у медзакладах встановлено комп’ютери та сервери. Також встановлено чотири інфомати на базі тернопільської міської клінічної лікарні №2. У систему внесено дані всіх лікарів. Медики отримали відповідні логіни та паролі, за допомогою яких вони зможуть заходити на власну сторінку та переглядати графік записів. Процедура запису вимагає від пацієнта вибору типу медичного закладу, спеціальності лікаря або методу обстеження, час прийому. Натомість пацієнт повинен залишити мінімальний пакет інформації про себе, зокрема, повне ім’я, контактний телефон, адресу тощо. На виході пацієнт отримує талон амбулаторного пацієнта, з яким він повинен прийти на прийом до лікаря. – Електронний запис на консультацію займає щонайбільше 2 хвилини, каже Василь Марценюк. – Запроваджувати такі інтернет-технології не просто. Головне – забезпечити персонал необхідною технікою, а також подолати інертність та небажання освоювати щось нове. Інше важливе питання – коригування графіків та їх поєднання з живою чергою.

Кожен школяр стане медиком

Інший стратегічний проект, який пропонує галузь медицини, пов’язаний з навчанням населення надавати своєчасно екстрену допомогу. Він носить назву «Я можу врятувати життя».

Щороку 15 мільйонів громадян потребують екстреної медичної допомоги, пояснює завідувач кафедри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського, д.м.н., професор Арсен Гудима. 65-70 тис. людей щороку гинуть від цієї патології. Своєчасна екстрена допомога дала б змогу врятувати не менше половини цих людей. У структурі смертності домінує коронарна смерть. При своєчасному наданні допомоги вірогідність летального випадку зменшується, зокрема, після дефібриляції. Чимало коштів держава витрачає на порятунок таких хворих. Однак, на думку фахівців медичного університету, цього мало. До роботи потрібно залучати й освітянську сферу

– Що вимагається від цивільних громадян? У першу чергу, надати допомогу у перші 8-10 хвилин до моменту прибуття швидкої допомоги.  Мова йде про базове підтримання життєдіяльності, базову реанімацію, автоматичну дефібриляцію.  Для школярів 6-12 років у шкільну програму пропонується включити курс надання допомоги, яка передбачає виклик допомоги, дії при знепритомненні, серцево-легеневу реанімацію. Курс занять не перевищує  8-12 годин.  Для дітей старшої групи – 13-16 років пропонується курс підготовки лідера надання медичної допомоги. У трагічних випадках дуже важко взяти на себе відповідальність за надання допомоги, тому у колективі повинен бути лідер, який одразу ж зможе взяти ситуацію у свої руки.  У дітей в 13-16 років з’являються перші амбіції, тому їх можна навчити лідерства. Для випускників шкіл та студентів перших курсів ВНЗ є повніший курс надання медичної допомоги. Він розрахований на 48 годин. Враховуючи досвід організації такого процесу, втілення проекту можна розпочинати із завтрашнього дня, каже Арсен Гудима.

У Тернополі буде свій «7 кілометр»

Використовувати інноваційні технології у розвитку Тернополя пропонує ТНТУ ім. І. Пупюя. Протягом останніх двох років заклад підписав договорів про співпрацю з міською радою, який презентував програмні напрямки розвитку міста. Серед них – програма розвитку Тернополя у  сфері  енергетики, освітлення, комунікаційних мереж, освіти, транспорту тощо. Технічний університет презентує чотири базових проекти, напрацьовані спільно з міською радою та ОДА. Сюди входять проект логістичного центру на базі аеропорту, проект автоматизованої системи обміну енергоресурсами,  ефективного використання енергоресурсів тощо.

Ідея створення логістичного центру не є новою. Ця ідея виношувалась ректором ТНЕУ ще наприкінці 90-х років. Реанімацію тернопільського аеропорту науковці розпочали з визначення власника ділянки, на якій розміщений об’єкт.  Даний проект справді стратегічний. Він потребує тривалого терміну виконання та значних вливань. Пропозиція становить 180 млн. євро, тому головне завдання – знайти інвестора. У цей проект пропонується залучити сам аеропорт, до котрого можна підтягнути залізнична гілку, яка знаходиться за 2 км від нього, там же створити логістичний складський центр і збудувати автовокзал та ринок. І це все було б в одному комплексі!

– Реалізація проекту дасть можливість створення складських площ. Це гарантує забезпечення для потенційних споживачів потреб, які можуть виникнути в результаті просування на Тернопілля техніки с\г призначення, забезпечення кущового збереження с/г продукції із подальшою можливістю її транспортування в інші регіони України. Проект передбачає можливість використання автомобільної об’їзної дороги, яку заплановано збудувати навколо Тернополя. Наприкінці 2012 року планується розпочати фінансування будівництва цієї дороги.  Логістичний центр, який планується створити на базі аеропорту, знаходитиметься на перетині доріг.  Проект дасть можливість розвантажити центральну частину міста та створити близько 2 тис. робочих місць. Складські приміщення класу А можуть бути використані для потреб медичного університету. Технічне обслуговування та своєчасна поставка вантажів, їх розташування у зручному місці за прийнятну ціну – ось завдання логістичного центру, – презентує проект к.е.н., декан управління та бізнесу ТНТУ ім. І. Пулюя Павло Дудкін.

Також, за задумом проектантів, у структурі об’єкта знаходитиметься оптовий ринок сільськогосподарської продукції (щось на зразок одного з найбільших ринків в  Україні «7 км», що в Одесі, – прим. ред.). Проблеми з забезпеченням логістичного центру кваліфікованими кадрами немає, стверджують науковці. За рівнем забезпеченості студентів на 10 тис. населення місто займає четверте місце в Україні. У Тернополі є чотири великих університети, фахівці яких готові до такої роботи.

Контроль, контроль і ще раз контроль…

Ще однією складовою процесу стратегічного розвитку, на думку науковців, є впровадження GPRS-технологій, які здійснюватимуть контроль за рухом транспортних засобів у місті. Сюди належить транспорт служби екстреної допомоги, таксі, транспорту комунальних служб тощо. Проект передбачає моніторинг діяльності, контроль за пасажиропотоком та можливість здійснювати його аналіз.  Функціональні можливості системи дадуть змогу оптимізувати пасажиропотоки, навести лад із перевізниками, максимально володіти ситуацією щодо траєкторії руху транспорту. Реалізація проекту передбачає створення єдиного центру, де можна було б акумулювати всі зусилля щодо отримання інформації з різних джерел та потоків. Однією зі складових проекту є побудова call-центру, де за єдиним номером тернополянин може поскаржитись на роботу комунальних служб, викликати допомогу, отримати консультацію. Так система допоможе дисциплінувати виконавців робіт. Дані, які надходитимуть у call-центр, фіксуватимуть та реєструватимуться, тому відстежити процес стане доволі легко. Окрім цього, системи спостереження у Тернополі дозволять не тільки відслідковувати криміногенну ситуацію в місті, а й моніторити екологічну ситуацію.

Ані на крок не відходить від заданого патріархом, Блаженнішим Святославом вектора Тернопільсько-Зборівська єпархія. Її наставники переконані, що прийнята батьком УГКЦ стратегія гармонійно вливатиметься у стратегію розвитку міста. Свої бачення можливостей процвітання обласного центру до осені обіцяє подати ТНЕУ. Сподіваємось, що запропоновані ідеї знайдуть своє схвалення у міської вдали та з часом перетворять Тернопіль на європейське заможне місто.

Зоряна Гарасимів, Номер один




Категорії: Тернопіль

Теги:

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: