За підсумками традиційного ХХІ Відкритого Всеукраїнського турніру з вільної боротьби пам’яті тренера Богдана Сцібайла троє представників Тернопілля здобули перемогу у своїх вагових категоріях. Підкорилися нашим борцям три найважчих ваги. Зокрема, два вихованців сімейного дуету Петра Короля та його сина Євгена Олександри Лірук і Петровський піднялися на найвищу сходинку п’єдесталу у категоріях до 69 і до 76 кілограмів. А тернополянин Олександр Вовчанчин, який паралельно відстоював честь і Броварів, що на Київщині, став чемпіоном серед найважчих атлетів на цих змаганнях до 85 кілограмів.
На жаль, цьогорічні змагання виявилися найменш представницькими за останніх кілька років. Число учасників ледь перейшло за сотню юних борців віком до 17 років. А відкритого, або ж по-простому міжнародного, не підтвердили своєю присутністю жодні закордонні гості. Хоча у минулі роки бувало, що за чемпіонство змагалися більше двох сотень «вільників». Минулого ж року на ювілейному 20-ому турнірі свої команди виставили одразу сім країн. Все зводиться до того, що виною значного зменшення представницького та кількісного складу є некомпетентна та недолуга організаційна робота керівництва Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1 міста Тернополя. Оскільки вперше за десять років саме керманичі цієї структури всіма правдами і неправдами чомусь захотіли відсунути від підготовчої роботи головних ідейних натхненників міроприємства синів Богдана Сцібайла – Ігоря та Олега.
«Найперше, керівництвом КДЮСШ №1 були обрані неправильні дати турніру, – зазначив президент Тернопільського обласного осередку Асоціації спортивної боротьби України Андрій Вербіцький. – Наші тернопільські змагання співпали з аналогічними заходом у Трускавці. І значна частина осередків вільної боротьби в Україні поїхали у це місто-курорт. До того ж, минулого тижня відбувався Кубок України у Броварах. Саме таку причину своєї відсутності у Тернополі назвав легендарний львівський тренер Віктор Первачук. І такі ж самі слова могли сказати багато інших представників інших міст. Хоча, наскільки мені відомо, Ігор Сцібайло ще рік тому пропонував зовсім інші строки меморіалу свого батька. А саме на тиждень раніше. Та до слів багаторічного організатора турніру відомого тренера ніхто не дослухався, і один з недалекоглядних працівників спортшколи подав остаточні дати, які привели до такої загалом невеликої, як для такого популярного турніру, чисельності та представництва серед учасників. Не допомогло і обіцяні спортшколою призові у конвертах».
Керманич місцевої Асоціації спортивної боротьби віддав належне Ігорю Сцібайлу. Він, незважаючи на такі умови, зумів зберегти історію та дух змагань. Є надія, що на наступні роки до слів Ігоря Богдановича будуть дослухатися і меморіал не буде втрачати своєї популярності.
«Для мене, мого брата Олега та багатьох вихованців мого батька головне зберегти пам’ять про Богдана Сцібайла, як знаного тренера, – розповів голова спортивного клубу «ГалТерс» Ігор Сцібайло. – Попри все, кожного року ми намагаємося запросити всіх наших друзів. Минулого на ювілейному 20-ому турнірі своїх учасників привезли одразу сім країн. Оптимізму ми не втрачаємо . І 2012 рік будемо вважати невеличким перепочинком перед наступним ривком у рівні Меморіалу Богдана Сцібайла. Всиляє надію і те, що цього року до організації та підтримки дуже активно долучилися ТОО АСБУ Андрій Вербіцький та голова молодіжної організації «Сокіл» Ігор Бойчук».
У свою чергу в Ігор Бойчук, за чиї підтримки відбувався Меморіал Богдана Сцібайла, висловив також оптимізм з приводу майбутнього змагань.
«З турніром Сцібайла я майже ровесник. Тому кожна спортивна осінь у житті нашого міста для мене асоціюється саме з цими борцівськими змаганнями. Багато моїх друзів змагалися тут. Деякі здобували перемоги та піднімалися на п’єдестал пошани. Після цього для всіх ровесників вони ставали беззаперечними авторитетами.
З часом відкрив для себе і постать тренера Богдана Сцібайла. Його професіоналізм та вміння знайти підхід до дітей викликають захоплення. На жаль, почата ним робота закінчилася в один трагічний день. І потенційні чемпіони залишилися осиротілими і, можливо, через це так і змогли зреалізувати себе.
Та пан Богдан передав естафету своїм молодим колегам та учням. Маю сподівання, що вони зможуть продовжити добрі традиції тернопільської боротьби,» – сказав Ігор Бойчук.
Щодо спортивної сторони Меморіалу Богдана Сцібайла, то як звичайно буває у таких випадках переможці залишилися задоволеними, а їх суперники поїхали з певним присмаком гіркоти.
«Найкращі враження залишилися від найлегших категорій, – розповів Заслужений тренер Ігор Дух зі Львова. – Там боротьба щира та безкомпромісна. Там діти ще не переобтяжені своїми амбіціями та результатом. Вони сміливо йшли у боротьбу. Запримітив багато перспективних хлопців. Мої хлопці дещо перегоріли. Хоча і цього року турнір і не був традиційно рівня чемпіонату України, та мої підопічних переповнювали непотрібні відчуття, і вони не показали на що вони здібні».
У свою чергу задоволеним залишився тренер зі Збаража Євген Король. Його батько Петро повіз частину основного складу на згаданий турнір у Трускавець. Та збаражчани на тернопільських килимах здобули два перших місця.
«Найбільше порадував мій учень Олександр Лірук, який переміг у вазі до 69 кілограмів, – зізнався Євген Король. – У фінальній сутичці він переміг Василя Маленкова з Хмельниччини. Це його давній суперник, якому він постійно програвав. Надіюсь, тенденція щодо росту результатів Сашка збережеться до наступного року, коли відбудеться чемпіонат України».
Вихованці збаразької школи разом із кількома перспективними борцями із Тернополя, які також посіли призові місця на Меморіалі Сцібайла, і сформують основу майбутньої збірної Тернопільської області. Саме у цьому переконаний тренер місцевої Школи вищої спортивної майстерності Олександр Куриляк.
«З Кубку України-2012 наша доросла збірна повернулася без нагород. Працюю на у ШВСМ більше року і переконаний, що майбутнє за лауреатами саме цьогорічного тернопільського турніру. Це Валерій Рибін, Віктор Городницький, Тарас Миськів, тощо. Вони закінчують школу і переходять у молодіжний та дорослі рівні. Тому вже зараз вони часто тренуються з головною збірною області,» – додав Олександр Куриляк.
Лесь Ватаманюк
XXI Відкритий Всеукраїнський турнір з вільної боротьби
пам’яті тренера Богдана Сцібайла
серед юнаків 1996-1997 р. н.
Вагова категорія до 32 кг.
1. Михайло Шимков (Городок, Львівська область)
2. Володимир Рибін (Тернопіль)
3. Подолянюк Богдан (Тернопіль)
3. Василь Яценко (Борщів, Тернопільська область)
До 35 кг.
1. Вадим Куриленко (Вінниця)
2. Василь Ільницький (Тернопіль)
3. Петро Садляк (Чортків, Тернопільська область)
3. Микола Раєцький (Кам’янець-Подільський, Хмельницька область)
До 42 кг.
1. Ярослав Вашечкін (Івано-Франківськ)
2. Олександр Шимков (Городок)
3. Валентин Власюк (Тернопіль)
3. Михайло Гурський (Львів)
До 46 кг.
1. Микола Поручник (Ковель, Волинська область
2. Максим Рімашевський (Тернопіль)
3 Юрій Трохимчук (Ковель)
До 50 кг.
1. Лилик Степан (Бровари, Київська область)
2. Юрій Климчук (Дубно, Рівненська область)
3. Андрій Репак (Тернопіль)
3. Микола Палійчук (Бровари)
До 54 кг.
1. Станіслав Попов (Сарата, Одеська область)
2. Максим Жуковський (Львів)
3. Олег Рошка (Борщів)
3. Валерій Рибін (Тернопіль)
До 58 кг.
1. Мирослав Гурський (Львів)
2. Віктор Городницький (Тернопіль)
3. Михайло Романів (Бурштин, Івано-Франківська область)
3. Назар Козак (Збараж, Тернопільська область)
До 63 кг.
1. Владислав Охрімець (Київ)
2. Микола Стахів (Івано-Франківськ)
3. Тарас Миськів (Тернопіль)
3. Ігор Медянський (Бровари)
До 69 кг.
1. Олександр Лірук (Збараж)
2. Василь Маленков (Кам’янець-Подільський)
3. Андрій Сербенчук (Чернівці)
3. Владислав Баранович (Чернівці)
До 76 кг.
1. Олександр Петровський (Збараж)
2. Микола Гордаш (Бровари)
3. Юрій Баришев (Тернопіль)
3. Олег Іщенко (Сарата)
До 85 кг.
1. Василь Вовчанчин (Бровари-Тернопіль)
2. Заза Варамашвілі (Київ)
3. Василь Арнаут (Миколаїв)
3. Віктор Антіпенко (Миколаїв)
