2 липня жіноча збірна України з біатлону завершила другий тренувальний збір до нового сезону в білоруських Раубічах. Спортсменки роз’їхалися по домівках, де проведуть коротку 10-денну відпустку.
Однак не всі біатлоністки відправляться на відпочинок. Капітан жіночої команди Олена Підгрушна не припиняє тренуватися, перебуваючи вдома в Києві, і сподівається в найкращій формі підійти до наступного збору в Фінляндії.
В інтерв’ю XSPORT олімпійська чемпіонка розповіла про те, як пройшла підготовка в Раубічах, про що з командою спілкувався відомий радянський біатлоніст Олександр Тихонов, яке ложе для гвинтівки вона подарувала Віталію Кільчицькому, а також повідала про подальші плани команди:
Про тренувальному зборі в Раубічах:
Збір пройшов дуже класно, здорово, весело, трошки мокро було (сміється). Пару днів протягом збору був дощ, тому трошки помокли. Ну а в загальному, і атмосфера, і самі тренування проходять весело, жваво. Закінчувався збір хокеєм на траві, де і старші, і молодші дівчата всі разом грають. Ми завжди сміємося над ними: «Що ви так, малята, давайте швидше, бабусі бігають» (сміється). Ну це наші жарти внутрішні.
Про зміни в тренувальному процесі з приходом Андрія Прокуніна:
З кардинального зараз додалося набагато більше бігової роботи. Якось так склалося, що раніше ми мало використовували біг, плюс у мене там деякі проблеми з колінами були, через що не могла бігати. І так вийшло, що років зо три-чотири я фактично без кросу була. А зараз знову почали бігати, я з задоволенням це роблю. Ось в останній день збору ми з Дашею Блашко пробігли 2 години 30 хвилин без зупинки, я подумала: «О, це мій особистий рекорд, я раніше стільки не бігала».
Про підсумки зустрічі з відомим радянським біатлоністом Олександром Тихоновим:
Досить цікаво було послухати, тому що людина титулований, дуже багато часу провів в спорті. Цікаві речі про себе розповів, тому що знову-таки, коли людина чогось досягає, в першу чергу цікаво, як він це зробив, і чому він був сильніше, ніж інші. Ось він такі цікаві речі і розповідав, і зі стрільби, і з підготовки, і по зборах. Як він це все використовував, чому став найшвидшим спортсменом в біатлоні на той час. Досить цікава була зустріч. Чи будемо ми продовжувати співпрацю? Ну нам не було озвучено, що наступна зустріч відбудеться тоді-то (сміється). Але я думаю, що нам і далі буде цікаво його слухати, якщо він бажає нам ще що-небудь розповісти, поділитися своїм досвідом.
Про подарованому ложе Віталію Кільчицька:
Я кілька разів змінювала свої ложа, бо не могла знайти той ідеал, щоб я лягла або встала, і ми були рідні з ним. Що то підходило, я пристосовувалася, але весь час чогось не вистачало. Тому через рік, два, три я щось шукала, змінювала, купувала нові. І в цьому році, як раз після сезону, я купила нове ложе з Італії. Зараз я дуже задоволена їм, і результати стрільби це підтверджують. А так у мене два німецьких ложа лежать, і один словенський, але його я залишаю собі як запасний. А що стосується німецьких, то я розумію, що вже точно користуватися ними не буду, тому хотілося б їх віддати в хороші руки. У мене така думка була, але якось не було тих людей, ніхто про це не питав. І тут я побачила коментар Віталіка (Кільчицького – прим. XSPORT.ua) навесні, що він шукає ложе. Ну я йому і запропонувала своє. Ми зараз спілкувалися, він дуже задоволений. Звичайно, йому потрібно ще дещо переробляти під себе, тому що там просто ювелірна робота, під кожен пальчик, руку. Він його доробить, він чоловік, він вміє. Десь підтесати, підклеїти, зараз він цим всім займається, але вже дуже задоволений.
Про спільні тренування з чоловіками:
В останній день збору у нас були дуельні стрільби разом з чоловіками, ми зібралися в тирі, там 10 установок, а нас було 24 спортсмена. 12 дівчаток, 12 хлопчиків, але це просто була бомба, це настільки класно і круто, тому що ми розбилися на пари хлопчик-дівчинка, як естафетна команда, і ми між собою в різних варіаціях стрільби, то з запасними, то без них, то хрестова стрілянина, то ще щось. І ось, власне, першу дуельну стрілянину, класичну естафету 5 + 3, ми з Віталіком виграли в кінцевому підсумку. Хоча починали не надто впевнено, але тихим сапом дійшли до фіналу і потім вже в кінці вийшло так, що я стріляла з Христиною Дмитренко. Ну … у мене досвіду більше (посміхається). У нас була система на виліт, з півфіналом і фіналом. Але, до речі, жеребкування була сліпе, це не був якийсь спеціальний вибір партнера. Випадковість і звела нас з Віталіком.
Про те, як проводить час між зборами:
Чим я зараз займаюся? Тренуваннями (сміється). Ну так вийшло, що зараз між зборами у нас 10 днів, проміжок великий, але і роботи буде чимало. Ми буквально вчора ввечері чекали результатів тесту, який я проходила в Конча-Заспі, і після цього тренер склав мені графік тренувань будинку, і ось, згідно з цим планом буду тренуватися. Він (Андрій Прокунін, старший тренер жіночої збірної України – прим. XSPORT.ua) питав і мене, не планую я якихось поїздок на море. Я сказала що немає, тому що я не хочу ризикувати, у нас після цього лижний тунель в Вуокатті, там мороз. Та й не можу сказати, що у мене було велике бажання їхати кудись на відпочинок, мені добре і вдома.
Максим ЧЕБЕРЯКА, XSPORT.ua
