Сьогодні на слуху у місті Кременець питання №1 – «Реформування в галузі освіти». Прикро, що представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, «виконуючи» державні програми, втрачають при цьому здоровий глузд….
Кожна свідома людина чудово розуміє, що успіх будь-якої держави – це розвинена освітня галузь, адже те, наскільки сьогодні ми підготуємо нашу молодь, завтра відіб’ється на розвитку країни! Враховуючи це, районна влада та підпорядкований їй відділ освіти вирішили «посприяти» покращенню якості освіти у Кременці. Саме з цією метою вони беруться об’єднати у єдиний навчально-виховний комплекс два загальноосвітні заклади міста: Кременецький навчально-виховний комплекс «Гімназія – ЗОШ І ст.» та Кременецьку ЗОШ І-ІІІ ст. №5. Прикро, що виношуючи цей «багатообіцяючий» проект, ініціатори додумалися вивчити економічну доцільність такого об’єднання тільки для себе, і не порахували за потрібне запитали думки батьків та учнів, для яких вони, наче б то, стараються!
Багато років поспіль йде мова про те, що у місті не вистачає дошкільних закладів (садочків), і гімназія займає саме приміщення, у якому свого часу існував один з таких дошкільних навчальних закладів. Але ті, хто ведуть такі розмови, забувають, що окрім приміщення гімназії ще два дошкільні заклади було закрито, а дані приміщення було передано: по вул. Миру – під районний суд , а по вул. 107 Кременецької дивізії – у приватну власність.
Отож, незважаючи на брак дошкільних закладів, сьогодні постало питання по-іншому: потрібно створити один потужний навчальний заклад, який би забезпечив якісну освіту. Тому влада йде на необмотивовані економічні збитки (навчально-виховний процес 450 учнів забезпечуватимуть близько 100 працівників) й на базі ЗОШ№5 вирішує створити навчально-виховний комплекс «Гімназія – ЗОШ І – ІІІ ступенів», розмістивши початкову школу (1-4 класи) у приміщенні гімназії (вул. Мікрорайон, буд.6) а 5-11 класи – у приміщенні ЗОШ №5 (вул. 107 Кременецької дивізії). Тобто, початкова школа ЗОШ №5 ходитиме у приміщення сьогоднішньої гімназії, а 5-11 класи гімназії – у приміщення ЗОШ №5. Все наче б то просто й зрозуміло, але питання в іншому:
1. А де ж приміщення для обіцяного садочка?
2. Як ініціатори даного, неіснуючого документально, проекту уявляють єдиний навчальний процес у двох приміщеннях на відстані 2 км.?
3. Якою є юридична сторона об’єднання (злиття, реорганізація)?
4. Чи можливо в такі короткі строки (2 місяці) підготувати приміщення ЗОШ №5 для того, щоб створити умови не гірші тих, у яких навчалися учні 5-11 класів гімназії?
5. Якою буде доля працівників двох навчальних закладів після фатального об’єднання ?
6. І найважливіше!!! А чому не вивчили думки учасників навчального процесу, для яких так стараються, щодо такого поспішного об’єднання?
Ось і постає висновок: комусь дуже вигідне таке об’єднання чи то для того, щоб потопити два навчальні заклади й поповнити учнями інші школи в даному районі , чи для того, щоб через рік, зіткнувшись із непрактичністю такого існування одного закладу у двох приміщеннях, вивільнити приміщення гімназії, перевівши початкову школу назад у приміщення ЗОШ №5 й використати дане приміщення у власних цілях. Але одне стає зрозумілим чітко: ніхто із цих ініціаторів не дбає про якість освіти й її покращення!!!
Враховуючи вище зазначене, батьки та працівники цих закладів звертаються до усіх, хто може хоч якось вплинути на юридично правильне вирішення даного питання! Допоможіть!!!!
Ніхто не є проти реформування з метою покращення якості навчально-виховного процесу, але менш ніж за два місяці (до 1 вересня) такий проект можливо втілити в життя лише з однією метою – знищити два навчальні заклади, зруйнувати напрацювання двох педагогічних колективів та їх традицій, сформованих роками….
P.S. Усі ми пам’ятаємо, в якому стані знаходився цей заклад, коли там почали створювати навчальний заклад – “Гімназію”. Левова частка коштів, при доведенні цього закладу до стану, в якому він зараз є — це кошти батьків дітей, що там навчались та навчаються. Тому просте запитання — хто дав право “очільникам” району кожен рік піднімати це питання та створювати цим самим моральний та психологічний тиск на колектив, батьків, дітей? Чому ці посадовці ставлять свою особисту фінансову вигоду за цей ласий шматок землі вище принципів моралі? Чому замість того, щоб допомогти в будівництві на території Гімназії спортивного залу та мати заклад, яким можна було б пишатись на рівні області, керівництво району чинить тільки шкоду? В свій час питання “реорганізації” піднімалось і “попередниками” – але навіть тоді цього робити ніхто не наважився.
Народна рада